Кожен із нас вдячний нашим захисникам. Пишаються ними й їхні сім’ї. Та водночас і постійно тривожаться за найдорожчих. Воїнам цінна підтримка рідних, упевненість, що з ними все добре. Однак, аби підтримати сина, доньку чи чоловіка, українкам і самим потрібно десь брати сили. Для цього, як варіант, можна спробувати долучитися до кола жінок, котрі переживають схожі виклики.
Місце перебування учасниці не має значення. Такі групи підтримки від ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» в рамках проєкту Служби психо-соціальної підтримки сімей військовослужбовців відбуваються безкоштовно у формі онлайн-зустрічей раз на тиждень у супроводі психологів. Тут можна навчитися самодопомозі для покращення емоційного стану. Іноді достатньо проговорити те, що турбує, в колі однодумиць, аби потім самотужки знайти вихід із ситуації.
Такій жінці часом може здаватися, що весь світ — проти неї. І лише в групі серед таких само мам, дружин приходить усвідомлення: подібні ситуації та емоції переживають й інші. Зокрема, може боліти нерозуміння суспільства. Так, одна з жінок поділилася в інтерв’ю організаторам, що знайома порадила бути оптимісткою; мовляв, відбудеться контрнаступ — і все стане добре.
Для неї контрнаступ — радісна подія, яку готова відсвяткувати разом зі своїм чоловіком. А для матері, дружини військового контрнаступ — це збільшені ризики для життя дорогої людини. Непросто рідним військових і чути про їхні високі зарплати, і ті буцім цілком можуть забезпечити себе необхідним. Та якщо жінка знатиме, що таке чує не лише вона, то не так болісно реагуватиме. Група дає відчуття «своєї серед своїх», що допомагає відчути взаємопідтримку, а потім і потоваришувати з кимось із учасниць зі спільними інтересами. Спілкування триватиме й у спільному чаті, де можна поділитися особистими переживаннями, відчути, що тебе зрозуміли.
У групах підтримки жінки набувають звички ділитися сумом чи радістю, підтримувати одна одну, ініціювати добрі традиції спілкування. У деяких групах колишні учасниці регулярно обмінюються короткими повідомленнями. Зокрема, запрошують до кавування чи чаювання онлайн — і це дарує просто неймовірні відчуття! А ще — обмінюються світлинами, діляться успіхами та захопленнями, сприяють одна одній у творчій самореалізації.
Є й такий досвід — надсилати маленькі подаруночки, робити приємності, щоб підтримати. Збираються разом, аби допомогти тій, кому зараз особливо тривожно, яка має потребу виговоритися й почути слова підтримки. Поступово усвідомлюють: просити про допомогу — не соромно. Вчаться за сприяння психологів «нанизувати на нитку життя», мов намистини, свої позитивні емоції, події та перемоги, шукати і знаходити приводи для радості — й більше цінувати те, що мають, а також говорити «ні» або «досить» тим, хто знецінює їх.
Згодом зростає самооцінка. «Я знайшла той острівець, до якого можу допливти — і відпочити, розслабитися», — каже про досвід перебування в групі підтримки одна з жінок.
Учасниці можуть дізнатися і про практики зі зниження рівня тривожності, зокрема дихальні вправи та інші тілесні та арт-терапевтичні вправи для зняття емоційної напруги. Деякі, аби ефективно підтримувати найріднішого захисника, тепер відчули потребу відмовитися від надмірних навантажень, збалансувати обов’язки, скласти чіткий розпорядок дня, максимально спростили свій побут, подбали про власний комфорт, виділили час для себе. Дехто черпає натхнення до життя в нових громадських справах, займається спортом тощо.
Долучитися до таких груп можна, заповнивши анкету на сайті www.pidtrymka.in.ua або через безкоштовну гарячу лінію 0 800 332 720, на яку мами й дружини військових можуть звертатися і за психологічною підтримкою, відчуваючи емоційне виснаження чи шукаючи способів, як підтримати рідного воїна.
Підготувала Ольга ГОЙДЕНКО.
