Один із ключових факторів, що впливають на стан живців винограду, – вміст води. Якщо при зберіганні втрачають близько 20 відсотків рідини, шанси використовувати їх у садівництві різко зменшуються.
Часто ситуацію не виправляє навіть тривале вимочування із застосуванням спеціальних стимулюючих препаратів. Висохлі гілочки погано приживаються і практично не дають бруньок.
Щоб уникнути втрати вологи, починайте готувати лозу до зберігання відразу після збору. Перед закладанням у льох проводять обов’язкову обробку живців 3-відсотковим розчином мідного чи залізного купоросу (приблизно 1 ч.л. купоросу на склянку води).
Рясно обприскайте або обмийте ним живці. Така обробка допомагає уникнути грибкових хвороб і можливої цвілі. Потім необхідно ретельно висушити лозу, щоб унеможливити загнивання.
Зберігання живців винограду призводить до втрати 50 відсотків поживних речовин, що робить їх занадто слабкими та непридатними до посадки. Тому ваша головна мета – зробити втрату вуглеводів і вітамінів мінімальною.
Що нижча температура в льоху, то повільніша життєдіяльність рослин і менша витрата поживних речовин.
Фахівці вважають, що від 0 до плюс 4 градусів – оптимальна температура, при якій лоза може успішно зберігатися аж до середини березня. Така температура дозволяє зберегти корисні речовини, необхідні для утворення коренів і пагонів.
Якщо повітря занадто холодне, то лоза починає інтенсивно висихати. Коли ж температура у вашому льоху перевищує 4 градуси, бруньки лози можуть набухнути й почати розпускатися. Можете запобігти зниженню температури шляхом постійної вентиляції або підвищення вологості.
Є КІЛЬКА СПОСОБІВ
1 Злегка зволожте живці, збризкавши водою, й запакуйте в поліетиленові пакети з отворами для вентиляції. Раз на місяць розкривайте та уважно оглядайте. Якщо на лозі утворилася пліснява, акуратно видаліть її м’якою ганчірочкою, змоченою в розчині мідного купоросу. Якщо лоза пересохла, знову зволожте.
2 Ще один популярний спосіб зберігання в погребі – у вологому піску або хвойній тирсі. Їх додавання в пакет гарантує постійну зволоженість живців і зниження витрати вуглеводів.
3 Найпростіше ж зберігати прикопаними. Для цього потрібно викопати в землі неглибоку ямку. Сухий ґрунт запобігатиме розвитку цвілі та грибкових захворювань, а також збереже корисні речовини, що містяться в деревині винограду. Копають таким чином, щоб пряма стінка розташовувалася з північної сторони, більш полога – з південної. Саджанці акуратно укладають корінням на північ, а гілками – на південь. Далі необхідно засипати коріння сухою землею, піском або торфом, щоб уникнути утворення повітряних порожнин, які спричиняють випрівання кори.
Із приходом сильних морозів верхівки саджанців, що знаходяться над ямою, присипають землею, а пізніше – ще й снігом.
Також їх можна вкрити ялиновим гіллям або зрізаною осокою, щоб не пошкодили миші. Оберігає від гризунів і метрова смуга очищеної від снігу землі, залишена навколо.
Підготував Руслан ВЛАСЕНКО.
