Алергією називають неадекватну реакцію імунної системи людини на алергени — звичні фактори навколишнього середовища, які самі по собі є безпечними. Поговоримо сьогодні про те, які речовини її спричиняють, чим вона небезпечна і як її лікувати.
ЩО ПРОВОКУЄ РЕАКЦІЮ
Алерген — це речовина, потрапляння якої в організм людини спричиняє збій з боку імунної системи. Таку реакцію супроводжує вироблення специфічних антитіл, які називають імуноглобулінами класу Е. Доведено, що алергеном може бути будь-яка речовина, але до основних можна віднести:
- побутові (домашній і книжковий пил, головним компонентом якого є кліщ домашнього пилу. Він мешкає також у постільній білизні (пір’яних подушках, матрацах, ковдрах);
- епідермальні (вовна тварин — кішок, собак);
- пилкові (пилок дерев, рослин і трав);
- харчові (молоко, яйця, риба, горіхи, арахіс, злаки, соя, кунжут, селера, гірчиця, полуниця, цитрусові);
- грибкові (плісняві та дріжджові).
Алергію також можуть спричиняти побутова хімія, ліки, косметика, хімікати, укуси комах. Деякі алергени, наприклад, пил, цитрусові продукти, котяча шерсть, набагато частіше провокують алергію, ніж інші.
ФОРМИ ПРОЯВУ
До основних ознак алергії відносять: шкірні (висип, почервоніння, свербіння), респіраторні (нежить, сльозотеча, сухий кашель, першіння в горлі, утруднене дихання, кон’юнктивіт) і прояви з боку шлунково кишкового тракту. У маленьких дітей частою формою прояву алергії є атопічний дерматит.
Алергічний риніт і атопічний дерматит небезпечні тим, що можуть трансформуватися в серйозне захворювання — бронхіальну астму. Астма, риніт і атопічний дерматит є компонентами єдиного запального захворювання, природним розвитком проявів якого є атопічний марш. Він характеризується послідовним розвитком клінічних симптомів хвороби. Зазвичай клінічні симптоми атопічного дерматиту передують появі бронхіальної астми й алергічного риніту. Риніт передує астмі у 64, за іншими даними, у 78 відсотках випадків.
ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ
Людям, схильним до алергії, слід за можливості уникати алергенів. Для тих, хто страждає на це захворювання, лікарі радять виключити з раціону високоалергенні продукти й ті, які спричиняють у пацієнта алергію. Потрібно враховувати перехресну харчову реактивність (наприклад, у людей з алергією на березу часто зустрічається перехресна харчова алергія на яблука, горіхи).
Необхідно стабілізувати свій психоемоційний фон. Численні дослідження показують, що при стресі люди часто вкриваються червоними плямами й починають задихатися. Це може бути пов’язано з підвищеною вразливістю організму перед алергенами при стресі.
Важливо робити вологе прибирання частіше, не менше 1 разу на тиждень. Пил і різні мікроорганізми є сильними алергенами.
Також не рідше разу на тиждень прати свої речі. Деякі хвороботворні мікроорганізми, які провокують алергію, живуть у білизні та брудних речах.
У дні пікового алергенного пилкового навантаження потрібно промивати ніс сольовим розчином (також можна промивати за допомогою різних спреїв або морської води).
МЕТОДИ ТЕРАПІЇ
Алергію можна ефективно контролювати, але вилікувати до кінця практично неможливо. Основні методи лікування: виключення або зменшення контакту з алергеном, фармакотерапія та алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), коли в організм пацієнта в зростаючих дозах вводять той алерген, який є причиною захворювання. Це призводить до зменшення або повного зникнення клінічних симптомів алергії. Курси АСІТ рекомендується проводити протягом 2—3 років поспіль з перервою у рік.
Наразі це єдиний метод лікування алергії, який впливає на імунні механізми, що лежать в основі формування та розвитку алергічної реакції. Його призначають у разі, коли виключити алерген немає можливості і контакт із ним неминучий (наприклад, пилкові алергени, плісняві гриби, кліщі домашнього пилу та інші побутові алергени).
Перевагами АСІТ перед фармакотерапією алергічних захворювань (полінозу, атопічної форми бронхіальної астми, алергічного риніту, кон’юнктивіту, інсектної алергії поза загостренням захворювання) є збереження тривалої (іноді десятки років) ремісії після завершення успішних її курсів, попередження розширення спектру алергенів, до яких формується підвищена чутливість, і трансформації більш легких клінічних проявів алергії у важкі алергічні захворювання (наприклад, перехід алергічного риніту в бронхіальну астму), а також зменшення потреби в протиалергічних препаратах.
При харчовій алергії, крім АСІТ, рекомендують приймати антигістамінні препарати другого покоління, які діють протягом 24 годин. Також пацієнтам із харчовою алергією та важкими алергічними реакціями, наприклад, на медикаменти, укуси комах, в анамнезі потрібно мати при собі автоін’єктор з епінефрином (адреналіном) на випадок виникнення важкої системної реакції — анафілактичного шоку, який становить небезпеку для життя.
Антигістамінні препарати приймають і для контролю хронічної кропивниці, лікування риніту. Для лікування алергічного риніту застосовують також інтраназальні глюкокортикостероїди, які мають протизапальну та десенсибілізуючу дію.
Повністю позбутися бронхіальної астми важко, але її можна контролювати. Для терапії застосовують гормональні засоби з комбінацією препаратів ІГКС/ДДБА. Їх сучасні інгаляційні форми практично безпечні і не дають будь-яких ускладнень. Крім того, необхідно приймати антилейкотрієнові препарати,ь моноклональні антитіла.
Зараз розробляються антицитокінові препарати.
Лілія РОМАНЮК, лікар-алерголог Київського міського алергоцентру при клінічній лікарні №8, доктор медичних наук, професор.
