«Ківі» — так в народі часто називають актинідію. Особливо тепер, коли деякі сорти за розміром ягід майже не поступаються заморському фрукту. До речі, ківі — це теж актинідія, тільки китайська. І росте вона в південних країнах. А в наших широтах вирощують більш холодостійкі види. Найпоширеніша в нас актинідія коломікта. Цим рослинам потрібна надійна опора, адже актинідії — потужні деревоподібні ліани.
Вирощувати їх можна на індивідуальних опорах чи на шпалерах. Вони стануть окрасою альтанки, паркану, стіни дому, господарської будівлі. Адже недарма часто актинідію висаджують на видноті. До речі, якщо актинідія росте біля будинку, опору можна зробити у вигляді драбинки, яка піднімається на дах. Буде дуже гарно.
Можна висадити актинідію навіть у палісаднику, вздовж стіни будинку, поряд із верандою чи терасою. Біля зони відпочинку пускають ліану по перголі, трельяжу, альтанці, навісу, арці. Якщо садитимете актинідію вздовж стіни, зважте, що найкращий для неї південний або східний бік. Висаджувати треба на відстані 2 м від будівель та 1,5 м від паркану.
Опори встановлюють одразу після посадки. Актинідія — ліана довговічна (на одному місці дає врожай до 50 років) і дуже потужна. Тому головна вимога по опори — міцність та стійкість. Шпалеру краще робити не вище 2—2,5 м, щоб зручно було збирати плоди та обрізати рослини. Довжина шпалер залежить від довжини ділянки, але зазвичай — 3—6 м. Біля шпалери завдовжки 3 м висаджують не більше 2 рослин. Для коротких шпалер достатньо 2 стовпів, для довгих — 3.
Стовпи роблять металеві, із залізобетону, азбестоцементу або дерева діаметром 5— 8 см. Дерев’яні опори просочують спеціальними розчинами, аби захистити від гниття. Вкопують стовпи на глибину 70 см на відстані 4—5 м. Між ними натягують 3—4 ряди металевого дроту. Нижній ряд має бути розташований на висоті 50—60 см від рівня ґрунту. Молоді пагони спочатку підв’язують тільки до нього. Однак росте ліана швидко, «підкорюючи» нові висоти, і її незабаром прив’язують до наступних рядів. Шпалери орієнтують зі сходу на захід. Рослини висаджують з південного боку.
Іноді опори роблять у вигляді решітчастих каркасів — із горизонтально та вертикально напнутими рядами дротів, які утворюють сітку з розміром вічок приблизно 30×30 мм. Для більшої стійкості зверху стовпи можна зміцнити перекладиною, а з боків напнути дріт для розтягування.
Знімати актинідію з опори не можна. Зимує вона також на опорах.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
