Цей гіллястий кущ знають усі. Цвіте бузина чорна у травні-червні. Квітки дрібні, кремово-білі, пахучі, зібрані у суцвіття. Плоди — чорно-фіолетова куляста кістянка. Достигають у серпні-вересні. У медицині використовують кору, квітки, листя, плоди і навіть коріння.
Бузину чорну не слід плутати із червоною чи трав’янистою. У народній медицині найчастіше використовують квітки бузини проти застудних захворювань як потогінний і жарознижувальний засіб, а також як сечогінний і кровоспинний. Крім того, для полоскань при ангіні й захворюваннях ясен, фурункулах, опіках, для промивання очей. Молоді весняні листочки варять у меду і приймають як проносне при хронічних запорах. Відвар коренів і кори — при хворобах нирок, водянці та діабеті.
Готують настій квіток або листя: столову ложку сировини на 200 мл окропу, настоюють 15–20 хв., п’ють теплим по половині–третині склянки двічі-тричі на день.
Ягоди бузини придатні для вживання в їжу. З них готують желе, сиропи, напої, джеми, наливку, компоти.
Напій бузиновий: 2 столові ложки сухих ягід бузини заливають 4 склянками води, доводять до кипіння, додають 2 столових ложки цукру, розмішують, проціджують, охолоджують.
Напій довгожителів: у 0,5 л окропу додають столову ложку сухих ягід і 2 столових ложки меду. П’ють гарячим.
Бузиновий джем: 1 кг ягід миють, пропускають через м’ясорубку, додають 1 кг цукру, 1–2 склянки води, варять до потрібної густоти.
Компот бузиново-яблучний: 150 г сухих яблук варять в 1 л води 10–15 хв., додають 50 г сухих ягід бузини, доводять до кипіння, всипають 100 г цукру, 1 г лимонної кислоти, варять до готовності. Подають холодним.
Варені пагони: молоді пагони бузини очищають від кори, перев’язують ниткою, варять 5–7 хв. Виймають, смажать на олії чи маслі, додають сіль та приправи за смаком.
Наші предки добре знали властивості бузини. Її висаджували для відлякування мишей і щурів біля складів, хлівів. Ще й нині бузину можна побачити біля старих будівель. Недарма про неї говорили: «Невелика буза, а хліба зберігає воза».
Свого часу популярним в Україні було чорнило з бузини. Воно стійке, не розпливається від води, не вигоряє під сонцем. Ягоди бузини використовують для зафарбовування вин, застосовують у косметиці.
Ось така вона — бузина чорна, про яку люди незаслужено забули, чомусь віднесли до непотрібних. А ви іронічно кажете: «На городі бузина…»
Василь РЯБЧУК, професор, доктор сільгоспнаук.
