Із віком більшість людей починає гірше чути — на жаль, це частина природного процесу старіння, який також спричиняє зниження зору, підвищення тиску й виникнення остеохондрозу. «Порадниця» з’ясувала, як помітити перші ознаки вікової туговухості та уповільнити її розвиток.
Після 75-ти страждає кожен другий
— Вікова туговухість (мовою офіційної медицини «пресбіакузис» — від грецьких слів «presbys» — старий і «akousis» — слух) — це прогресуюче й незворотне погіршення слуху, яке відбувається внаслідок вікових змін і найчастіше зачіпає обидва вуха, — пояснює лікар-отоларинголог Ірина КІЦ (на фото). — Це призводить до скорочення слухового діапазону, через що людина перестає сприймати звуки більш високих частот.
Пресбіакузис зазвичай сприймається як неминуча частина процесу старіння організму. Але за наявності факторів ризику (наприклад, постійного впливу шуму високої інтенсивності) порушення слуху може розвинутися й у 30–40 років і потім прогресувати з плином часу.
У віці від 65 до 70 років туговухість різного ступеня зустрічається в кожного третього, а після 75-ти стійке порушення слуху мають близько половини людей. Пресбіакузис може сильно впливати на якість життя, спричиняючи соціальну ізоляцію та провокуючи депресію.
Чому це відбувається
Вікова втрата слуху переважно розвивається через зміни у внутрішньому вусі, де звукові хвилі перетворюються на електричні сигнали, які мозок інтерпретує як впізнаваний або новий звук. За процес цих перетворень і передачу імпульсів у головний мозок відповідають волоскові клітини, кількість яких із віком постійно зменшується. Оскільки ці клітини не відновлюються, їх втрата є незворотною.
Хто більше ризикує
За словами лікарки, хоча вікове зниження слуху — це природний фізіологічний процес, на швидкість розвитку й ступінь тяжкості туговухості впливають багато факторів. До основних з них належать:
— генетична схильність до вікової втрати слуху, вроджені патології розвитку вушної раковини;
— травми голови та вух;
— вушні інфекції — гострі або хронічні;
— постійний вплив шуму (наприклад, на виробництві, під час концертів);
— похилий вік;
— наявність цукрового діабету, серцево-судинних та імунних захворювань;
— прийом гормональних та ототоксичних препаратів (ліки, що мають побічний ефект у вигляді негативного впливу на внутрішнє вухо).
Додатковими факторами ризику вважають куріння, часті сірчані пробки, нестачу вітамінів А, С, Е та магнію.
Симптоми погіршення
Оскільки вікова втрата слуху відбувається повільно й поступово, протягом років, багато людей довго не помічають наявність системної проблеми. Ось характерні симптоми, які допоможуть запідозрити туговухість:
— ви стали погано розбирати швидку мову оточуючих, вам здається, що всі говорять невиразно й нерозбірливо;
— часто перепитуєте співрозмовника й уважно стежите за його губами, щоб краще розуміти почуте;
— вам складно стежити за розмовою, якщо є фонові шуми (на вулиці, в магазині чи ресторані, при увімкненому телевізорі);
— стали гірше чути високочастотні звуки: часто пропускаєте телефонний дзвінок, краще розбираєте низький чоловічий голос, ніж тонкий жіночий або дитячий;
— стало некомфортно розмовляти по телефону навіть на максимальній гучності;
— вас почали турбувати шум або дзвін у вухах, запаморочення, проблеми з рівновагою.
Діагностика та лікування
— Зі скаргами на погіршення слуху потрібно звернутися до отоларинголога або сурдолога, — радить Ірина Кіц. — Якщо втрата слуху сталася тільки з одного боку, необхідно виключити середній отит, пухлини, травми. Для виключення запальних процесів у вусі лікар проводить огляд за допомогою отоскопа, для виявлення слухових порушень виконує камертональні проби, аудіометрію. При підозрі на інші причини захворювання іноді призначають МРТ і КТ.
Якщо пресбіакузис підтверджений, не панікуйте. З одного боку — вікова втрата слуху незворотна, з іншого — знаючи про проблему, можна звести її наслідки до мінімуму. Уповільнити процес погіршення слуху допоможе фізіотерапія, прийом вітамінів і препаратів, що стимулюють мозковий кровообіг. Також відмовтеся від шкідливих звичок, частого використання навушників (особливо бездротових), прийому потенційно ототоксичних ліків, уникайте тривалого впливу шуму, різких і гучних звуків. Обережно, але регулярно очищайте вуха від сірки, а за перших ознак вушної інфекції звертайтеся до лікаря.
Пацієнтам зі значною втратою слуху рекомендується підбір слухового апарата. При серйозному прогресуванні захворювання (коли слуховий апарат неефективний) пропонується проведення кохлеарної імплантації (хірургічне вживлення у внутрішнє вухо спеціальних електронних пристроїв, що сприяють передачі звукових сигналів).
Якщо погано чує близька людина
Для літньої людини з віковою туговухістю дуже важливі розуміння й емоційна підтримка близьких. Якщо хтось із вашої родини став гірше чути, дотримуйтесь при спілкуванні з ним певних правил:
— попередньо легко доторкніться до співрозмовника, повідомивши про свою присутність і бажання почати розмову;
— під час бесіди виключіть додаткові джерела звуків (закрийте вікно, вимкніть радіо й телевізор);
— говоріть трохи повільніше та голосніше, ніж зазвичай, чітко промовляючи слова;
— не дратуйтеся, якщо людина не розуміє вас з першого разу й часто перепитує.
Ірина КАДЧЕНКО.
