Основна мета замазування зрізів на деревах, особливо тих, що мають діаметр понад 2–2,5 см — захистити відкриту рану від проникнення інфекцій, спор грибів і надмірної втрати вологи. Традиційним засобом для закриття ран на деревах є садовий вар. Однак придбати його можна не завжди, особливо тим, хто живе в невеличких селищах. То які ж інші доступні матеріали зарадять?
Найкращою заміною садовому вару в осінній період буде олійна (масляна) фарба на оліфі. Вона створює водонепроникний шар, який добре тримається навіть під час дощу. Колір краще обирати нейтральний (сірий, зелений або білий). Порада: деякі садівники рекомендують додавати у фарбу трохи фунгіциду (наприклад, мідного купоросу), щоб додатково знезаразити зріз.
Старим народним методом, який забезпечує тимчасовий захист і «дихання» рани, є глиняна бовтанка, але вона гірше тримається під дощем. 2 частини глини та 1 частину коров’яку змішують із водою до кашкоподібного стану та наносять товстим шаром на зріз. Але краще все ж використовувати її як «швидку допомогу» з подальшою заміною на більш стійкий засіб.
А чи знали ви, що замазувати зріз одразу після обрізування не можна? Краще зачекати 1–2 год., щоб трохи підсох, а потім наносити замазку.
Чого варто уникати?
Цементні розчини: можуть бути занадто твердими та пошкоджувати кору.
Водоемульсійні або акрилові фарби: не забезпечують достатньої ізоляції, можуть тріскатися на морозі та часто не містять оліфи для захисту.
Солідол або відпрацьована машинна олива: можуть містити хімічні речовини, які обпікають і пошкоджують деревину.
Катерина ОКУНЬ.
