У розпалі заготівля лікарських трав і рослин, які використовуємо як приправи. Щоб вони не втратили цінні компоненти й аромат протягом тривалого часу, потрібно правильно їх заготувати та зберегти.
ЗБІР
Збирають трави в суху погоду, бажано вранці, після того, як висохне роса, але доки сонце не стало надто активним. При збиранні надземної частини рослин їх обов’язково зрізають гострим ножем чи секатором, а не висмикують із коренем. Перед сушінням трави не миють, але обережно очищають від бруду та пилу.
СУШІННЯ
Найкраще висушувати трави природним методом — у сухому, добре провітрюваному місці в тіні. Під впливом прямих сонячних променів вони втрачають природне забарвлення, а діючі речовини руйнуються.
СПОСОБИ СУШІННЯ
На горизонтальній поверхні. Розкладіть трави тонким шаром на чистих аркушах паперу, тканині, сітках для сушіння або деках, застелених пергаментом. Сітки для цього підходять найбільш оптимально, оскільки повітря поступатиме і зверху, і знизу. Регулярно ворушіть і перевертайте, щоб рівномірно сохли.
У підвішеному стані. Зв’яжіть невеликі пучечки трав (по 5–10 гілочок) і підвісьте стеблами догори на мотузках чи дротах. Такий спосіб висушування ідеально підходить для трав зі стеблами (м’ята, меліса, лаванда, розмарин) або там, де для сушіння мало місця. Залиште достатній простір між пучками для циркуляції повітря. Регулярно оглядайте сировину, щоб не утворилась пліснява.
Також трави можна сушити з використанням штучного тепла: в сушарках або духовках на низьких температурах. Такий спосіб особливо стане в пригоді холодного дощового літа, у квартирах або для сушіння плодів.
Оптимальна температура для сушіння більшості трав — від 25 до 40 градусів. Вологість має бути низька, оскільки висока може спричинити появу плісняви. Тож зазвичай найбільш підхожим місцем для сушіння є горище з металевим дахом. Улітку тут створюються оптимальні умови: висока температура і хороша циркуляція повітря.
Також можна сушити трави надворі під навісом, накривши від комах шаром марлі. Важливо пам’ятати, що листя з тонкими пластинками сохне нерівномірно, оскільки жилки та черешки висихають довше. Тому треба зачекати, доки і вони стануть ламкими. Плоди сушать при високій температурі, 70–90 градусів. Збирають їх у період повного достигання. Корені також сушать при вищих температурах: спочатку 30–40, а потім 60–70 градусів. Натомість рослини, що містять ефірні олії, приміром, чебрець і м’ята, до високих температур дуже чутливі. Їх потрібно сушити повільно. Висушування можна вважати завершеним, якщо кореневища при згинанні не гнуться, а ламаються з тріском. Листя й квіти — розтираються на порошок. А соковиті плоди при стисканні в руці не склеюються і не мажуться. Загалом при сушінні рослин слід дотримуватись правила: краще пересушити, аніж не досушити.
ЗБЕРІГАННЯ
Зберігають трави в скляних банках зі щільними кришками, металевих контейнерах, полотняних мішечках або паперових пакетах. Рослини, що містять ефірні олії, — обов’язково в герметичному пакуванні. Корені зберігають подрібненими або у вигляді порошку. Всі види рослин потрібно тримати окремо.
Місце для зберігання має бути сухе та темне, з вологістю 10–20 відсотків і температурою 10–18 градусів. Обов’язково підпишіть контейнери, вказавши назву рослини та дату збору.
НЮАНСИ
При зборі трав залиште кілька квітучих рослин, щоб розмножились насінням. Та й загалом за можливості намагайтесь не збирати трави в одному місці. Це допоможе їм швидше відновитись.
Термін зберігання трав, листя, квітів, бруньок складає 1–2 роки, плодів — 2–3 роки, кореневищ і коренів — не більше 3 років. Рекордсмен — корінь солодки, який зберігають до 10 років.
Навіть якщо термін зберігання сплив, не викидайте сировину — її можна використати для приготування ванн.
Не збирають трави на звалищах і поблизу доріг!
Лідія ГЕРАЩЕНКО.