Якщо у вас швидко збільшується вага й улюблені джинси вже не сходяться на талії, при цьому турбує задишка та занепад сил, варто відвідати сімейного лікаря і здати кров на ліпідограму. За цими симптомами може ховатися серйозний патологічний стан — метаболічний синдром. «Порадниця» дізналася, у чому його небезпека й кому він загрожує.
ВИНЕН НЕЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ
— Метаболічний синдром (МС) — це комплексне порушення обміну речовин, в основі якого лежить підвищена стійкість тканин організму до дії гормону інсуліну, — пояснює лікар-ендокринолог вищої категорії Вадим БУРЧАК. — Це поступово спричиняє підвищення рівня інсуліну в крові, порушення метаболізму глюкози та її надходження до клітин.
МС не можна назвати самостійним захворюванням — це сукупність симптомів, що розвиваються одночасно та збільшують ризик виникнення більш тяжких порушень. За відсутності своєчасного виявлення та лікування цей симптомокомплекс може призвести до розвитку в пацієнта цукрового діабету другого типу, ожиріння, атеросклерозу, гіпертонії, ішемічної хвороби серця, підвищення вмісту сечової кислоти у крові.
За даними ВООЗ, від метаболічного синдрому страждають від 20 до 40 відсотків населення Землі, що фахівці пов’язують із нездоровим способом життя сучасних людей. Якщо раніше вважали, що МС переважно загрожує пацієнтам середнього та старшого віку, то зараз його дедалі частіше діагностують у підлітків і молоді.
ФАКТОРИ РИЗИКУ
За словами фахівця, до розвитку метаболічного синдрому можуть призвести багато факторів, до основних із них належать:
- спадкова схильність;
- хронічний стрес, що спричиняє збої в роботі різних органів і систем організму;
- неправильне харчування: зловживання жирною їжею, швидкими вуглеводами, фастфудом, а також регулярне переїдання;
- малорухливий спосіб життя, що призводить до уповільнення метаболізму, збільшення ваги та підвищення ризику інсулінорезистентності;
- наявність зайвої ваги або ожиріння (особливо в ділянці живота);
- вік старше 60 років;
- гормональні зміни: у жінок — настання клімаксу, коли через зниження рівня естрогену відбувається уповільнення обмінних процесів і накопичення жирових відкладень у ділянці талії; у чоловіків — дефіцит тестостерону після 45 років, на фоні чого підвищується артеріальний тиск, порушується обмін глюкози та зростає маса тіла;
- підвищений артеріальний тиск та інші серцево-судинні захворювання: порушений кровообіг провокує спазм судин та «поломку» метаболізму;
- куріння: від цієї шкідливої звички в крові часто підвищується рівень тригліцеридів (жирів) і знижується рівень «хорошого» холестерину (ліпопротеїнів високої щільності).
ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ
МС може протікати безсимптомно або проявлятися слабкістю, підвищеною стомлюваністю, задишкою при фізичних навантаженнях, перепадами настрою, безпричинною дратівливістю й навіть агресією. Часто пацієнти скаржаться на підвищений потяг до солодкої та висококалорійної їжі, здуття живота, закрепи. Але подібні симптоми людина може не помітити чи списати на перевтому та зимову депресію.
До об’єктивних тривожних ознак метаболічних порушень належать швидкий набір ваги (насамперед відбувається відкладення жиру в ділянці живота та верхнього плечового поясу), підвищення артеріального тиску, напади пітливості. При підвищеному інсуліні може турбувати постійна спрага та часте сечовипускання.
Інші ознаки синдрому вимагають лабораторної діагностики — розширеного аналізу крові. Так, для МС характерна підвищена концентрація рівня глюкози, інсуліну, тригліцеридів, а також «поганого» холестерину (ліпопротеїнів низької й дуже низької щільності) у крові.
ЛІКУВАННЯ
— Для діагностики метаболічного синдрому лікар (терапевт, ендокринолог або кардіолог) оглядає пацієнта, розраховує його індекс маси тіла (ІМТ) та вимірює окружність талії (приводом для тривоги вважають об’єм понад 94 см у чоловіків та понад 80 см — у жінок). — каже Вадим Бурчак — Також важливі показники артеріального тиску, загального та розгорнутого біохімічного аналізу крові. Крім того, часто призначають ЕКГ, УЗД внутрішніх органів, глюкозотолерантний тест.
Лікування метаболічного синдрому засноване на нормалізації обміну речовин та зміні способу життя пацієнта. Рекомендується знизити споживання солодких, жирних і висококалорійних продуктів, дотримуватися питного режиму, відмовитися від шкідливих звичок, збільшити рівень фізичної активності, налагодити режим сну. Ці прості заходи зазвичай допомагають поступово стабілізувати рівень глюкози та шкідливих фракцій ліпідів у крові, налагодити метаболізм, зменшити масу тіла.
Якщо корекція способу життя виявилася малоефективною, а симптоми МС яскраво виражені, призначають медикаментозну терапію. Це можуть бути статини, гіпотензивні ліки, засоби для лікування ожиріння та зниження інсулінорезистентності, вітаміни. Паралельно лікують супутні патології.
Для профілактики розвитку метаболічного синдрому важливо вести здоровий спосіб життя, стежити за вагою та харчуванням, займатися спортом і контролювати такі хронічні захворювання, як цукровий діабет, гіпотиреоз, гіпертонія та подагра.
Ірина КАДЧЕНКО.
