Рослини навколо нас можуть виконувати оздоровчу функцію, поглинаючи шкідливі компоненти. Кожна вміло озеленена оселя – витвір мистецтва, створений за усталеними правилами. Парки, алеї, сади з квітниками облаштовують за певними законами, щоб вони додавали затишку, поліпшували настрій, знімали стрес. Квітково-декоративне оформлення має велике значення в композиційному дизайні території. Використовують різні форми озеленення: клумби, рабатки, міксбордери, вертикальне озеленення, газони, живоплоти та ін. Озеленення території захищає її від шуму, пилу, очищує повітря, знижує його температуру в спеку.
КЛУМБИ
Найчастіше для озеленення і квіткового оформлення використовують регулярний стиль – прості, яскраві квітники геометричної форми. Найпоширеніші форми клумб – круглі, овальні, квадратні. Як правило, вони лишаються постійними, змінюється лише асортимент квітів.
Серед нових тенденцій – пейзажний стиль. Набирають популярності в ландшафтному дизайні кам’яні сади – озеленення з використанням квітково-декоративних рослин у поєднанні з камінням та кам’яними крихтами. Можна створити клумбу з кам’яними відсипками (мармурова галька різних фракцій і відтінків, мармурова крихта, річкова і морська галька, керамзит, гравій). Порівняно з традиційним оформленням клумби з камінням та відсипкою мають багато переваг. По-перше, проста технологія дає змогу легко сформувати її. По-друге, спрощується догляд, не треба прополювати. По-третє, така клумба прикрасить будь-який куточок території, навіть малопридатний для вирощування рослин (на сонці, пустирі, малопоживних ґрунтах). По-четверте, витрати для створення і догляду квітника невеликі.
Продумайте, яка буде клумба за формою, розміром та наповненням, які рослини та відсипки потрібні. Потім намалюйте схематичний ескіз. Для втілення задуму найкраще підійде рівна ділянка з легким піщаним ґрунтом. Спочатку розмітьте територію. Якщо створюватимете клумбу на газоні чи пустирі, підготуйте ділянку, видаливши дернину з 20-сантиметровим шаром ґрунту та вибравши коріння і кореневища трави. Щоб у майбутньому рослини не розросталися в ширину і не розсипалася відсипка, клумбу слід обмежити спеціальною бордюрною стрічкою, що виступає над рівнем ґрунту на 2,5-3 см. Ділянки квітника, на яких буде відсипка, застеляють чорним агроволокном, що виконує захисні функції, не даючи проростати бур’янам і запобігаючи просіданню кам’яної крихти. Товщина засипки з використанням агротекстилю до 5-10 см. Для засипки можна використати кольорову морську гальку, кам’яну крихту і гравій різних кольорів. Кількість гранітної чи мармурової крихти можна зменшити, вклавши на агроволокно шар гравію і прикривши його на 3 см дорожчим матеріалом. У проміжки додайте поживний ґрунт і висаджуйте однакові за вимогами до ґрунтових умов, зволоження і освітлення рослини. На фоні декоративної відсипки бажано висадити багаторічники, як-от ґрунтопокривні низькорослі сукуленти, що легко приживаються і добре розростаються, формуючи килимки, які стійкі до нестачі вологи і не потребують догляду. Наприклад, Sedum acre L., Sedum album L., Sedum reflexum L., Ajuga reptans L., Lusimachia mummularia L. тa інші.
СТВОРІТЬ СВІЙ САД
Люди споконвіку прикрашали свої будинки садами. І кожен мав свій стиль, адаптований до народних традицій та природних умов. Так з’явилися знамениті англійський, французький, японський, китайський сади. Англійські відтворюють зовнішнє середовище, зберігаючи всі елементи природи. Французькі вирізняються геометричними малюнками і численними партерами з водоймами. Для японського саду характерні каміння, водойми, місточки, ліхтарі та карликова рослинність. Монастирські й середньовічні сади були більш практичними, там вирощували лікарські й ароматичні трави.
САД ЗАПАХІВ
Так званий сад запахів можна розмістити у фруктовому саду, біля зони відпочинку. Для його створення знадобиться суха сонячна ділянка будь-якого розміру та форми. На ній висаджують рослини, що за запахом поділяють на групи: пряно-ароматичні (чебрець, материнка, м’ята, лаванда, васильки, кануфер, любисток, чорнобривці), гірко-смолисті (розмарин, полин, деревій, хризантема корейська), цибулинні (цибуля, часник, шніт-цибуля, латук-цибуля), плодово-фруктові (чорна смородина, пеларгонія духмяна, суниця ремонтантна), квіткові (алісум, матіола, геліотроп, резеда, духмяний тютюн, нічна красуня, троянда). Сад запахів наповнений ароматами, що знімають втому, поліпшують пам’ять і настрій, заспокоюють, позитивно впливають на самопочуття, стимулюють нервову систему, допомагають боротися з хворобами. Створюючи сад, оцінюйте не лише декоративні властивості основних груп рослин, а й комбінуйте їх відповідно до природного місцезнаходження. Групувати рослини слід залежно від забарвлення квітів, щоб вони гармоніювали або контрастували. Створюючи групи з духмяних рослин, враховуйте пору їх квітування. Наприклад, багаторічники можна розпланувати так, аби квітування одних змінювалося квітуванням інших, і доповнити однорічними рослинами, щоб квітковий килим прикрашав територію з весни до осені.
РУТАРІЙ
Це одна з нових ідей у квітникарстві та ландшафтному дизайні. Назва походить від англійського слова «root» – корінь. Отже, рутарій – це сад із коренів. Справжня знахідка для тих, хто любить незвичайне оформлення ділянки. Зазвичай на території є великі дерева, і після їх обрізування залишаються гілки цікавої форми. Центральною фігурою в рутарії може стати великий старий пеньок. Також використовують корчі, рештки пнів, кору й великі гілки, колоди. Облаштувати рутарій у лісовому стилі найкраще в глибині тінистого саду. Але можна розмістити його і вздовж квітника, та й, зрештою, будь-де в зоні відпочинку. Оптимальний варіант – навколо пня чи старих дерев.
Рутарій із необробленого дерева збереже первісний вигляд 6-7 років. Щоб продовжити його вік, слід промити й ошпарити матеріали, почистити, розпиляти, з’єднати або обрізати, за бажання – обробити спеціальними просоченнями. Рутарій може складатися лише з неживих частин дерева, але з корчів, пнів і живих квітів та рослин композиції цікавіші. Можна додати кераміку, садові фігурки, гальку, штучний і натуральний камінь. Квіти для рутарію не мають бути пишними, щоб не відволікали від краси дерева, а підкреслювали її. Основу композиції можуть складати корені й різні частини дерев, наприклад, вибагливо вигнуті гілки, величезний пеньок, розпиляний упоперек стовбур, корчі з цікавою фактурою, покриті мохом. Стануть у пригоді кора, шишки, маленькі деревця, квіти, чагарники і трав’янисті рослини, ягідники.
Остання складова рутарію – квіти й рослини. Висаджуйте низькорослі сорти квітів, карликові ягідні кущі, мохи, плющі, папороті. Композиція має вписуватися в стиль ландшафту.
Любов ШТУРМАК, завідувач лабораторії квітникарства Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.