Якщо у вас з’явилися напади кашлю, що супроводжуються тяжкістю в грудях, варто відвідати сімейного лікаря та виключити плеврит — захворювання, що за симптоматикою схоже на звичайну застуду, але загрожує серйозними наслідками. «Порадниця» розібралася, чому виникає плеврит і чим він небезпечний.
ВИНИКАЄ ЯК УСКЛАДНЕННЯ
— Плеврит — це запальний процес у плеврі — тонкій оболонці, що вистилає грудну клітку та обволікає легені, — пояснює лікар-пульмонолог вищої категорії Наталія МАСИЧ. — При запаленні на плевральних листках формуються відкладення волокнистого білка — фібрину (сухий плеврит) або в плевральній порожнині накопичується надлишкова рідина (ексудативний плеврит).
Плеврит рідко виникає як самостійна патологія, частіше він стає ускладненням різних гострих чи хронічних захворювань органів грудної порожнини. За статистикою, частіше проблеми з плеврою діагностують у чоловіків середнього та похилого віку. Загалом на частку плевриту припадає до 15 відсотків усіх патологій легень.
У ЧОМУ ПРИЧИНА
За словами лікарки, причини розвитку плевриту поділяють на інфекційні та неінфекційні. У першому випадку плеврит спричиняють пневмококи, стафілококи, стрептококи, гемофільна паличка, мікобактерія туберкульозу, паразити, гриби чи віруси. Інфекційне запалення плеври часто обтяжує перебіг застуди, грипу, герпесу, туберкульозу, пневмонії, а також буває наслідком хірургічних операцій.
При неінфекційній природі плевриту його причиною можуть стати аутоімунні захворювання (системна склеродермія, васкуліт, ревматоїдний артрит), злоякісні пухлини органів дихання або метастази в порожнині плеври, лейкоз, інфаркт легень чи міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, панкреатит. Крім того, спричинити ураження плеври здатні перенесені травми, опіки, вплив хімічних засобів, променева терапія.
Іноді причина виникнення плевриту так і залишається нез’ясованою.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
Симптоми плевриту залежать від його форми (сухий або ексудативний) та характеру протікання (гострий, підгострий, хронічний).
Для сухої патології характерні напади кашлю, пов’язані з подразненням плеври, прискорене, поверхневе дихання, колючий біль у грудях, що посилюється при фізичному навантаженні, сміху, нахилах. При цьому хворий почувається краще, лежачи на боці. Іноді спостерігаються симптоми загальної інтоксикації організму: озноб, невелике підвищення температури тіла, відсутність апетиту, швидка стомлюваність.
Посилення симптомів може свідчити про формування ексудативного плевриту. Для нього типові сильний тупий біль із одного боку грудної клітки, відчуття тяжкості та стиснення в грудях, болісний сухий кашель, шуми в легенях, задишка, прискорене серцебиття, блідість або синюшність шкіри, набухання шийних вен, тривале підвищення температури тіла, слабкість, пітливість сонливість. Також при обох формах плевриту пацієнта може турбувати сильна болюча гикавка, здуття живота та метеоризм, нерівномірний рух грудної клітки (одна її половина немов би трохи «запізнюється» на вдиху), блювання до або після їжі.
Якщо в плевральній рідині з’являється гній, то температура підвищується до 40 градусів, хворому стає важко дихати, і він постійно приймає вимушену позу, щоб полегшити дихання.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— За підозри на плеврит призначають комплексне обстеження, — каже Наталія Масич. — Це загальний і біохімічний аналіз крові, аналізи на загальний білок, С-реактивний білок і ревматоїдний фактор, дослідження мокротиння (за його наявності), а також рентгенографія грудної клітки, КТ легень, УЗД плевральної порожнини та серця, за необхідності — плевральна пункція.
Лікування плевриту залежить від його причини та вираженості симптомів. Для терапії основного захворювання можуть бути призначені антибіотики, противірусні та протигрибкові засоби, кортикостероїди (при аутоімунних захворюваннях). Для усунення симптомів застосовують протизапальні, знеболювальні та сечогінні препарати, ліки від кашлю, фізіопроцедури. При ексудативному плевриті також проводять видалення рідини з плевральної порожнини. У складних випадках застосовують хірургічне втручання.
Хворому також рекомендують спокій і постільний режим, дієтичне харчування (мінімум швидких вуглеводів, солі та рідини, більше білків і вітамінів), після покращення стану — лікувальну фізкультуру, дихальні вправи.
Для профілактики плевриту потрібно уникати переохолодження та вірусних інфекцій, зміцнювати імунітет, висиплятися, відмовитися від шкідливих звичок і тренувати дихальну систему.
НЕ ЗАПУСКАЙТЕ ХВОРОБУ!
Запущений плеврит без адекватного лікування здатний призвести до незворотних процесів в органах дихання: спайок або потовщення листків плеври, пневмосклерозу, дихальної недостатності. Крім того, через велику кількість плевральної рідини може відбутися зміщення серця й розвинутися серцево-судинна недостатність.
Ірина КАДЧЕНКО.
