Зламати, надламати велику гілку в саду може сильний вітер, велика кількість мокрого снігу тощо. І, звісно ж, її треба спиляти. Якщо робити це звичайним способом, тобто просто зверху вниз, то наприкінці пиляння така гілка просто ламається під своєю вагою.
При цьому може відірватися неабиякий шматок кори і навіть деревини зі стовбура, що, безсумнівно, не піде на користь подальшому розвитку дерева. У цьому місці надалі розвиватиметься гнилизна, і дерево може загинути. Щоб отримати чистий зріз, який не завдасть шкоди дереву і який можна потім замазати садовим варом, потрібно зробити три прості кроки. А точніше, три розпили.
Перший розпил буде знизу, трохи далі від місця остаточного зрізу та відповідно стовбура дерева. Робимо його неглибоким, приблизно на одну третину чи трохи менше товщини гілки — якщо робити глибше, то в місці пропилу може легко затиснути пилку.
Другий розпил робимо вже зверху, трохи далі від першого (5—7 см). Саме в цей момент важка гілка зламається і впаде, але збитки будуть лише на невеликому відрізку.
Третій розпил, декоративний, надасть акуратного вигляду всьому дереву. Робіть його перпендикулярно стовбуру гілки, щоб мінімізувати площу зрізу.
Дотримуючись цих простих правил, отримаєте акуратний зріз. Не забудьте його обробити.
