У червні зацвітає чимало лікарських рослин. А отже, час збирати та заготовляти їх на зиму. Адже це абсолютно безкоштовні ліки, які нерідко діють не гірше за аптечні препарати.
Волошка синя. Чинить пото- і сечогінну дію, має протизапальний та дезінфікуючий ефект. Використовується для лікування очних (кон’юнктивіт, сильна стомлюваність очей тощо), шкірних хвороб. Настої та лосьйони з кошиків волошки широко використовують у дерматології та косметиці.
Деревій. Трава має протизапальну, бактерицидну, кровоспинну, антиалергічну дію. Посилює секреторну активність шлунка, розширює жовчні протоки та збільшує жовчовиділення. Відвар трави застосовують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, гастриті зі зниженою кислотністю, виразках шлунка та дванадцятипалої кишки, при маткових, кишкових, гемороїдальних кровотечах, а також з ясен.
Звіробій. Трава чинить антисептичну дію, використовується при розладах шлунка, запальних процесах дихальних шляхів, для нормалізації функцій нервової системи, чинить сприятливий вплив на імунну систему.
Малина. Листя чинить протизапальну, в’яжучу, кровоспинну та кровоочисну дію. Настій застосовують при гастриті, хворобах органів дихання (ангіна, бронхіт, кашель, бронхіальна астма та запалення легенів), діареї, шлункових кровотечах і геморої, надмірних менструаціях. Зовнішньо — проти висипів на тілі. А ще це чудовий полівітамінний засіб.
Материнка. Препарати трави мають протизапальну, спазмолітичну, болезаспокійливу, відхаркувальну та протимікробну властивості. Заспокійливо діють на центральну нервову систему, підвищують секрецію травних залоз, посилюють перистальтику і тонус кишківника, стимулюють виділення жовчі.
М’ята перцева. Препарати листя чинять заспокійливу, антисептичну, знеболювальну та протиблювотну дію, підвищують виділення жовчі, секрецію травних залоз, пригнічують процеси гниття і бродіння в травному каналі, збуджують апетит.
Пижмо. Квіти мають жовчогінну, протизапальну, жарознижувальну, протимікробну, протиглисну та в’яжучу дію. Поліпшують процес травлення, сприяють загоєнню ран.
Ромашка. Квіти мають протизапальну, антисептичну, спазмолітичну, жовчогінну, болезаспокійливу, потогінну дію, знижують алергічні реакції, підвищують секреторну діяльність травних залоз. Чинять заспокійливу дію на нервову систему. Застосовують при болях у животі, гастриті, грипі, судомах, пієлонефриті, підвищеній збудливості, болючих місячних. Зовнішньо ромашку використовують для полоскань при ангіні, тонзиліті, стоматиті. Нею ополіскують волосся, аби було міцне та блискуче.
Цмин піщаний (безсмертник). Препарати з квітів сприяють підвищенню жовчовиділення, чинять протизапальну, антибактеріальну і спазмолітичну дію, стимулюють секреторну функцію шлунка та підшлункової залози.
Чебрець. Препарати трави чебрецю чинять спазмолітичну, знеболювальну, відхаркувальну, антибактеріальну дію. Стимулюють виділення шлункового соку. Заспокійливо діють на центральну нервову систему.
Чистотіл. Трава чистотілу має жовчо- та сечогінну, болезаспокійливу, спазмолітичну, протизапальну та проносну дію. Зовнішньо використовують для лікування захворювань шкіри (псоріазу, дерматитів, екзем та інших).
ЗБІР І ЗАГОТІВЛЯ ТРАВ
Найкраще збирати лікарські рослини в суху ясну погоду. Траву та квіти заготовляють під час бутонізації та цвітіння. Якщо в рослин товсті грубі черешки, які не містять корисних речовин, їх видаляють, оскільки вони ускладнюють сушіння. Сушать в тіні під навісами, на горищах, у закритих приміщеннях, розклавши тонким шаром. Також рослини сушать у тонких пучках, підвішуючи на протязі.
Кожна лікарська рослина має протипоказання до вживання. Тож перед використанням не забудьте проконсультуватися з лікарем.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
