Протягом першого року після посадки підживлювати сливу не потрібно, а в наступні 3 роки достатньо внесення на початку сезону сечовини — по 20 г на кв.м.
Після початку плодоношення щороку на кв.м. пристовбурного кола вносять 10 кг гною або компосту, 25 г сечовини, 60 г простого або подвійного суперфосфату, 20 г хлористого калію або 200 г деревної золи.
Під час повного плодоношення норму органічних добрив збільшують до 15—20 кг на кв.м, а мінеральних вносять стільки ж. При цьому сечовину потрібно вносити навесні, фосфорні та калійні добрива — восени, гній чи компост можна використовувати протягом усього сезону. Після внесення добрив ґрунт у пристовбурних колах перекопують на глибину 15—20 см.
Слива вкрай потребує азоту, калію та магнію. У разі нестачі азоту дерево слабо цвіте, листя стає світло зеленим, опадає, плоди дрібнішають. У цьому випадку листя обприскують 0,4—0,5-відсотковим розчином сечовини або 0,2 — аміачної селітри.
При надлишку азоту дерева починають інтенсивно рости, дозрівання плодів відбувається не вчасно, і взимку рослини страждають від морозів. Плоди слабо забарвлюються і накопичують менше цукру.
При нестачі калію краї листя буріють і згортаються. Дефіцит магнію забарвлює жилки та краї листкової пластинки в бурий колір. Тому в ґрунт вносять 30—40 г калімагнезії на кв.м.
При дефіциті фосфору спостерігається слабкий і повільний ріст коренів, листя і пагони набувають сірого відтінку, листя рано обсипається, плоди стають дрібними. При нестачі заліза листя на верхніх пагонах жовтіє.