Проблема частого сечовипускання делікатна і неприємна, спричиняє не лише психологічний, а й фізіологічний дискомфорт. Може виникнути як у чоловіків, так і жінок у різні вікові періоди, але все-таки більше притаманна людям старшого віку.
Норма у кожної людини індивідуальна, але зазвичай здорові люди в середньому відвідують туалет в денний час близько 8–10 разів, у нічний – не більше 1–2 разів. Якщо кількість походів збільшується відносно цих значень, є привід для занепокоєння.
Причин частого сечовипускання багато, але не завжди вони є патологією і наслідком якихось захворювань. У жінок сечовипускання відбувається частіше, оскільки це пов’язано з фізіологією – сечовий міхур у них менший, ніж у чоловіків. Часті походи в заповітну кімнату можуть бути нормальною реакцією організму на вагітність, вживання рідини, прийом алкогольних, сечогінних напоїв, до яких відноситься і кава, сечогінних препаратів і трав, а також на емоційний стан: хвилювання, тривогу, стрес.
Говорити про часте сечовипускання як про симптом захворювання можна в декількох випадках.
АДЕНОМА ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ
Після 50 років у 50 відсотків чоловіків починаються проблеми з сечовипусканням через збільшення передміхурової залози. У людей старших 70 років це буває майже у 80 відсотках випадків. Оскільки сечовипускний канал проходить крізь передміхурову залозу, то з’являються проблеми з сечовипусканням. Ця доброякісна гіперплазія називається аденомою передміхурової залози. Для лікування потрібно звернутися до уролога, який призначить медичні препарати або запропонує оперативне втручання. При такому захворюванні випорожнювати сечовий міхур чоловікам буде легше сидячи.
ГІПЕРАКТИВНИЙ СЕЧОВИЙ МІХУР
З цією недугою частіше стикаються жінки, і вона робить їхнє життя нестерпним. Сечовий міхур знаходиться під контролем мозку. Коли він наповнюється, подає сигнал у мозок. Тоді з’являється бажання його випорожнити. Це в нормі. При гіперактивному сечовому міхурі ця функція порушується. Позиви в туалет виникають незалежно від наповнення сечового міхура. І вони настільки різкі й сильні, що людина не в змозі контролювати процес, відбувається сечовипускання. Вийшовши з туалету, з’являється непереборне бажання знову туди повернутися. У такому стані не потрібно списувати все на старість, а слід звернутися до уролога або гінеколога. Здавши двічі аналіз сечі й виключивши інфекційні захворювання, можна встановити причину частого сечовипускання. Добре протягом трьох днів вести щоденник, де відзначати, скільки разів сходили в туалет. Це допоможе лікарю в постановці діагнозу. Гіперактивний сечовий міхур піддається лікуванню препаратами М-холіноблокаторами і Бета-3 агоністами, хоча повністю не виліковується.
ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Часте й болюче сечовипускання у жінок зі зміною кольору та запаху сечі – ознака циститу, якого немає в чоловіків. І не завжди причиною є переохолодження. При недотриманні правил особистої гігієни, неправильному підмиванні, несвоє часній зміні білизни та інших причинах збудники кишкової палички можуть з товстої кишки потрапити в сечовипускний канал.
У чоловіків інфекційним захворюванням сечовипускного каналу є його запалення (уретрит). Виявляється воно вираженим печінням при сечовипусканні, його частими й болісними позивами. З уретри виділяється гній, стінки каналу запалюються.
Інфекційні захворювання сечового міхура мають бактеріальний характер, тому лікуються антибіотиками. Ігнорування лікування може призвести до пієлонефриту – захворювання нирок.
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
Одним із симптомів цукрового діабету є спрага й часте сечовипускання (поліурія). Чим вища концентрація цукру в крові, тим швидше він опиниться в сечі. Організм, намагаючись впоратися із захворюванням, хоче вивести цукор сам, вимагаючи більшої кількості води. Поліурію лікує уролог або терапевт, може бути потрібна консультація ендокринолога. При такому стані треба контролювати кількість вживаної рідини, виключити з раціону продукти харчування, що подразнюють сечовий міхур, – спеції, алкоголь, томати, цитрусові, каву, молочні продукти.
Підготувала Валентина ГАРКАВА.