Меду нового врожаю на ринку буде менше, ніж торік. Через примхи погоди — надзвичайно холодну та ще й дощову весну — бджоли практично не змогли зібрати травневий нектар. Тож дехто з пасічників перший мед відкачав лише в липні! На цьому тлі почастішали випадки продажу фальсифікованого солодкого продукту. Де шукати якісний мед і як розпізнати підробку, поцікавилися у фахівців.
ВИМАГАЙТЕ ПАСПОРТ ПАСІКИ
«Не варто купувати мед на стихійних ринках, де неможливо перевірити його походження», — застерігає заступник начальника управління безпечності харчових продуктів Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Роман Матвійчук. Зважте на те, що імпровізовані торговельні ряди зазвичай розташовані при запилюженій дорозі й не завжди в тіні. Тож про дотримання елементарних санітарно-гігієнічних норм тут вже не йдеться. Крім того, нагрівання ємностей із цілющим нектаром на сонці може перетворити його на отруту.
Продавці на легальних ринках працюють у більш цивілізованих умовах. Та й на вимогу споживача вони можуть показати документи на мед — паспорт пасіки та довідку, видану на базарі державною ветеринарною лабораторією (висновок ветеринарно-санітарної експертизи). «Ця довідка підтверджує, що мед безпечний», — уточнює Роман Матвійчук. Відтак після його вживання любителі солодкого не потраплять з отруєнням у лікарню.
У ДЕФІЦИТІ — АКАЦІЄВИЙ…
А от насолода від споживання такого продукту не гарантована. Бо в кого питати про його якість — невідомо. Визначити її «на око» чи навіть «на зуб» у більшості випадків неможливо, кажуть знавці медової справи. Звісно, якщо продукт має різкий, нехарактерний запах чи смак, від нього краще відмовитися. Адже запашний нектар може містити штучні домішки чи шкідливі речовини, які наш ніс не в змозі розпізнати!
Через холодну весну цього року пасічники майже не отримали особливо цінних монофлорних медів, передусім із акації. Додав неприємностей коронавірус: через карантинні обмеження вони не змогли вивезти бджіл «на акацію» в інші регіони країни. На тлі дефіциту зростає спокуса нечесних заробітків. Тож мед, який пропонують на ринку, може виявитися банальною підробкою, попереджають експерти ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» Національної академії аграрних наук.
ОСТЕРІГАЙТЕСЯ ШКІДЛИВОЇ ПІДРОБКИ
Фальсифікатори спробують продати споживачеві дешевий поліфлорний мед — те саме різнотрав’я — за ціною дорогого акацієвого або взагалі «впарити» розплавлений торішній мед «під маркою» свіжого. Така хитрість може мати серйозні наслідки.
«Якщо мед підігрівали при температурі, вищій за 40 градусів, споживач отримає не лікувальний, а шкідливий продукт із підвищеним вмістом канцерогену — оксиметилфурфуролу», — пояснює завідувачка лабораторії якості та безпечності продукції бджільництва ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» Людмила Лазарєва.
Розповсюдженими методами фальсифікації є продаж меду з домішками чистого або переробленого бджолами цукрового сиропу чи мальтозної патоки (під час холодної весни пасічники активно підгодовували цим комах). Розпізнати такі підробки можуть лише вчені у спеціалізованих, добре обладнаних лабораторіях, яких на жодному базарі в Україні не знайдеш.
«Навіть у нашій лабораторії немає обладнання, яке дозволило б чітко провести ідентифікацію цукрів і офіційно заявити про фальсифікацію меду», — визнає Людмила Лазарєва. Хоча тут все одно розпізнають сумнівний продукт — за кількістю пилку рослини-медоноса та іншими показниками.
Лабораторії на ринку зазвичай перевіряють мед на вологість та діастазне число. (Діастаза (амілаза) — найважливіший фермент меду, показник його натуральності та зрілості). Проте недобросовісні продавці навчилися «збільшувати» діастазне число штучно.
«Надійнішим методом визначення натурального походження меду є пошуки проліну. Ця амінокислота потрапляє до нього виключно завдяки бджолам, — каже Людмила Лазарєва. — Якщо мед отримали, підгодовуючи бджіл цукром, вміст проліну буде занижений». Але такі нюанси знову ж таки не помітить жодна пересічна ветеринарна лабораторія…
ВМИКАЄМО ЛОГІКУ
Аби за таких обставин не потрапити на гачок нечесних продавців, передусім треба згадати про критичне мислення й «увімкнути логіку». Якщо гречка та соняшник ще навіть не цвіли, а на базарі вже пропонують «свіжий і корисний» гречаний чи соняшниковий мед, значить, нас просто дурять. Варто також пам’ятати, що гречки цього року посіяли мало, тож гречаного меду не буде вдосталь, і це вплине на його ціну, припускають експерти.
До речі, фахівці ННЦ навчилися «на око» визначати фальсифіковані висновки ветеринарно-санітарної експертизи, що інколи потрапляють їм до рук. «Якщо пасічники показують довідки з якимись фантастичними цифрами — наприклад, вказано, що вологість меду занадто низька, а діастаза занадто висока, є підстави сумніватися. Дивишся на цей мед і розумієш: довідка липова. Середня вологість нашого меду — 15 відсотків і вище», — зауважує Людмила Лазарєва.
ДОВІДКОВО
Відповідно до ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови» діастазне число для меду вищого сорту має бути не менше за 15 одиниць Готе, для першого — не менше 10. Для меду з акації цей показник становить не менше 5 одиниць Готе. Вологість меду вищого і першого сорту має становити не більше 18,5 та 21 відсотків відповідно.
На вміст пестицидів та антибіотиків базарні лабораторії мед зазвичай не перевіряють, хоча їх допустимі концентрації чітко визначені в держстандарті. То що ж зрештою робити нам, споживачам? Куди бігти за якісним медом?
НАЙКРАЩИЙ ЗБИРАЮТЬ НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ
«Цей продукт варто купувати у знайомого, перевіреного пасічника, який тримає бджіл і качає мед здебільшого не для продажу, а для себе та сім’ї», — радить Людмила Лазарєва. Рятує те, що бджолярство в Україні, великою мірою, лишається справою ентузіастів, по-доброму «схиблених» на спілкуванні з природою. Саме в одного з таких і варто випросити «горщечок» цілющого нектару.
Інна ПОЛЯНСЬКА.
ТРОХИ ІСТОРІЇ
Цілющі властивості меду відомі з давніх часів. «Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед», — казав перський вчений XI ст. Авіценна. У його книзі «Канон лікарської науки» є багато рецептів, до складу яких входить цей унікальний продукт. Авіценна радив людям після 45-ти систематично вживати мед із товченими горіхами.
У стародавній індійській медичній книзі «Аюрведа» стверджувалося, що продовжити людське життя можна лише еліксирами та дієтою, до складу якої входять мед і молоко.
Велику увагу використанню меду приділила цілителька Євпраксія-Зоя, донька великого князя Мстислава Володимировича й онука Володимира Мономаха, у своєму трактаті «Алімма» («Мазі») — зокрема, в частині, присвяченій гігієні харчування. Наукова праця, написана руською княжною у 30-ті роки XII ст., була досить популярною в епоху Середньовіччя.
