Гарбузи – теплолюбива культура, тому висівають їх, коли ґрунт на глибині 10–20 см прогріється до 12–15 градусів. У ранні строки це робити недоцільно, бо сходи можуть потрапити під весняні приморозки й загинути.
Для формування та одержання високоякісних плодів потрібно багато сонячного світла. Найкращі попередники для гарбуза – картопля, коренеплоди, горох, помідори, квасоля.
Для кращої схожості насіння перед посівом замочують до набухання у теплій воді або пару годин тримають у теплі при 50–60 градусах. Можна замочити в слабкому настої попелу. Ґрунт – легкий, поживний, із нейтральною кислотністю. Відстань між рослинами – 140–150 см, глибина загортання – 5–6 см. Робити лунки краще в шаховому порядку.
Гарбузи можна висівати в міжряддях кукурудзи, ранньої картоплі, кущової квасолі, бобів, кормових і столових буряків. Але в цьому випадку – на відстані 4–5 м гніздо від гнізда. Гарбузи, до речі, можна успішно вирощувати як шпалерну культуру на освітлених ділянках парканів, веранд. Згодяться вони й біля старих парканів чи інших малопривабливих споруд, щоб їх замаскувати. На попереднє місце повертають не раніше, ніж за 5 років. Насіння зберігає схожість понад 4 роки.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
