Вишня – одне найулюбленіших дерев в Україні. Гарна вона й навесні в білопінному вбранні, й у спекотний полудень літа, коли вабить спілими червоними ягодами. Вони не тільки смачні, але й корисні, містять вітаміни А, С, групи В, фолієву кислоту, мінерали, залізо, кумарини. Ягоди та листя вишні містять фітонциди, здатні пригнічувати розмноження бактерій. Тому листя вишні додають у соління та маринади.
Найбільш сприятлива для садіння вишні пора – весна, адже осінні саджанці можуть не прижитися, вимерзнути. Якщо придбали їх восени, краще залиште у траншеї глибиною 30-35 см. Укладають саджанці під кутом 30-40 градусів, кронами на південь. Коріння та штамб засипають землею, утрамбовують і поливають. Щоб уберегти крони від мишей і підмерзання, на них укладають шар лапнику. Брати саджанці краще в розсаднику, оскільки деякі сорти вишні самобезплідні, і потрібно саджати також запильник. Купуючи деревце у розсаднику, ви зможете одержати й кваліфіковану консультацію про той або інший сорт, його властивості. До самобезплідних сортів вишні належить, наприклад, Любська. Сучасні сорти позбавлені цього недоліку, проте мають чудові якості: є серед них холодо- і засухостійкі, великоплідні, тіньовитривалі. Кореневласні сорти (Володимирська та ін.) можна розмножувати кореневою порослю. Але якщо викопати кореневу поросль від привитих вишень, то врожай одержите мізерний або не одержите зовсім. Вишня сорту Володимирська належить до чагарникових вишень, тобто до тих, які ростуть кущем, мають тоненькі пониклі гілочки й плодоносять в основному на прирості минулого року. До цих вишень належить і Любська. Відрізняються ці вишні швидкоплідністю та морозовитривалістю. Обрізання кущової вишні проводити не рекомендують, оскільки плодоносить вона на кінчиках гілок, і можна обрізати зайве. Крім того, зрізи у вишень погано заростають, і через них може потрапити інфекція. Щоб крона омолоджувалася, видаляють старі гілки, що загущають крону, а зрізи ретельно замазують. Деревоподібні вишні ростуть деревцем, їх крона складається з товстих скелетних гілок. Ці вишні мають змішаний характер плодоносіння – на букетних гілочках і частково на пагонах. Вони вище чагарникових і ростуть до 5 м у висоту, а без формування й до 7 м. Вишня надає перевагу легким супіщаним ґрунтам з реакцією ближче до нейтральної. Висаджувати її слід у безвітряному сонячному місці, краще на південному або південно-східному схилі, уздовж південного боку огорожі або стіни, але залишаючи проміжок близько 7 м. Потрібно розташувати її так, щоб сонячні промені падали на неї хоча б до другої половини дня, а краще – до вечора. Ґрунтові води не повинні залягати вище 1,5 м. Посадкові ями викопують діаметром 70-80 см, глибиною 40-50 см. На дно укладають великі гілки для забезпечення належного дренажу. Засипають 6 відер компосту, 1 – золи, 0,5 відра кінського гною та, якщо ґрунт важкий, відро піску. У центр ями ставлять кіл висотою близько 1,2 м. Формують довкола нього горбок, на який ставлять саджанець і розправляють його коріння. Засипають родючим шаром землі, злегка ущільнюють. Підв’язують саджанець до посадкового кола. Навколо посадженого саджанця формують із ґрунту бортик. Рясно поливають теплою водою. Коренева шийка після поливу має бути на рівні ґрунту. Якщо вона оголилася, можна присипати землею. Заглиблена посадка ускладнює розвиток коріння, а неглибока призводить до того, що дерево стає нестійким, коріння може перегріватися влітку й підмерзати взимку. Хоча вишня й засухостійка культура, але добре відгукується на полив. Поливають відразу після цвітіння, одночасно із внесенням органіки, а потім при збільшенні розміру плодів, з розрахунку 3-6 відер на дерево. Підзимовий полив роблять після опадання листя. Пристовбурні кола упродовж усієї вегетації тримають під шаром мульчі, яку підкладають у міру потреби. У зиму вишня також має піти замульчованою, важливо забезпечити снігозатримання. При належному догляді вишня плодоносить постійно й не хворіє. Добриво для неї потрібно підбирати м’яке, викладати його в невеликій кількості. Найкраще підійде компост – перегній із трави. Вносити слід тільки органіку, а не мінеральні добрива, які закислюють ґрунт. Свіжу траву укладають по поверхні ґрунту. Сприятливо впливають на вишню садовий жасмин, антірінум, гладіолуси, нагідки, первоцвіт, госта, люпин, троянди, полуниця, малина, горох, деякі інші рослини. Нейтральні – водозбір, бузок, клематис, цибуля, часник, огірки, салат, буряк. Погана сумісність між вишнею та усіма хвойними, яблунею, жимолостю, ліліями, наперстянкою, нарцисами, тюльпанами, анютиними глазками, ірисами, спіреями, морквою, петрушкою, селерою. Отже їх під вишнями садити не варто.
Зоя БЕРЕСТ, кандидат біологічних наук.