Моя родичка переконана, що причастя, отримане в архієпископа чи іншого високоповажного священника, «сильніше», ніж у «рядового» отця. Прошу прокоментувати це.
Катерина. Харківська область.
Такі переконання, як у вашої родички, — один із багатьох забобонів, які досі часом наявні в церковному житті. Хоч вони протиприродні для християнської свідомості. Так буває, коли людина, прийнявши хрещення, ще не зовсім позбавилася язичницького світогляду.
Намагаючись причаститися у високоповажного священника, вона намагається таким чином наче «підсилити» Таїнство. Та це свідчить про віру не в Бога, а в магію як певну послідовність вчинків, що неодмінно має принести бажаний результат. Такий підхід властивий лише язичникам у стосунках з ідолами, але неприйнятний для християнина.
Не має значення, у якого саме священника ви причастилися, якщо перед тим щиро розкаялися в гріхах і належно підготувалися до Причастя, аби надалі бути з Богом.
Шукала відповідь Ольга ГОЙДЕНКО.
