Дуже часто садівники подейкують, що малина слабо плодоносить. Кущів багато, а весь урожай — у жмені. Купили великоплідні сорти, але й на них урожай «не дуже». У чому ж річ? Наведемо основні помилки вирощування малини.
1. Нестача світла. Зазвичай для малини відводять не найкращі місця. Де вона найчастіше росте? Уздовж паркана, за будинком, сараєм або в кутку саду за великою яблунею. Зазвичай світла там недостатньо. Садіть малину на повністю відкритому місці.
2. Низька родючість ґрунту. Ґрунт на більшості садових ділянок не відрізняється родючістю. Тому перед посадкою слід внести органічні добрива. Згідно з описом, сучасні сорти дають урожай по 6—7 кг із куща (рекорд — 10 кг). Щоб досягти таких результатів, при посадці в кожну ямку додають відро перепрілого гною та літрову банку золи. Усе перемішують із землею та висаджують малину.
3. Загущеність посадок. Видаляти зайву поросль потрібно постійно, і не лише восени, а й улітку. Зайві пагони забирають поживні речовини та затіняють світло.
4. Нестача поливу. Часом причина нестачі поливу банальна — шланг просто не дістає до паркана, де посаджені кущі. Малина дуже любить вологу. Норма — відро води на дорослий кущ. Ґрунт під малиною завжди повинен бути вологим. Для цього його треба мульчувати. Одночасно це стримує ріст бур’янів і робить його пухким.
Для порівняння. Звичайна садова малина дає ягоди вагою по 3,5—4 г. Великоплідні сорти — по 14—18 г, а найвидатніші — до 23 г! Дуже великі ягоди в ремонтантних сортів, таких як Геракл.
5. Нестача живлення. Підживлювати малину треба, як мінімум, тричі на сезон: рано навесні (азотні добрива), перед цвітінням (комплексні або настій гною із золою) та після збирання врожаю (фосфорно- калійні для визрівання пагонів).
