З 2006 р. за ініціативою ВООЗ кожної другої суботи травня у світі відзначають День боротьби з артеріальною гіпертензією, тобто підвищеним тиском крові, що сприяє розвитку гіпертонічної хвороби, призводить до інфаркту, інсульту, серцевої, ниркової недостатності. За статистикою ВООЗ ускладнення гіпертонії щороку в світі спричиняють 9,4 млн. смертей. Тож основне завдання цього дня — поширення інформації, як запобігти розвитку гіпертонічної хвороби.
Тиск підвищується, наприклад, при деяких захворюваннях ендокринних залоз, нирок, судин, серця (симптоматична, вторинна гіпертонія). Як самостійна недуга (ессенціальна гіпертензія), що розвивається раніше якихось порушень у організмі, діагностується найчастіше, за різними даними, у 70–80% випадків. Зумовлюється спадковістю, стресами, гіподинамією, тобто браком фізичної активності, неправильним харчуванням, надмірною вагою.
Для досягнення позитивних результатів лікування слід з’ясувати тип гіпертонії, тобто причини її розвитку, і на основі цих даних проводити медичні заходи. Серед них — медикаментозні й немедикаментозні. До останніх належить правильне харчування, зокрема їжа з достатньою кількістю кальцію та магнію, мінімальне добове споживання кухарської солі — до 5 г, тобто чайна ложка, маючи на увазі, що хлорид натрію надходить до організму не лише у чистому вигляді як куховарська і столова приправа, а й у складі продуктів. Нормалізації артеріального тиску також сприяють уникнення споживання трансжирів, відмова від шкідливих звичок (куріння, надмір спиртних і енергетичних напоїв), помірні фізичні навантаження — гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі, швидка ходьба по 30–45 хв. 3–5 разів на тиждень.
Кров’яний тиск у будь-якому віці не має перевищувати таких показників: верхня величина (систолічний) — до 140 мм рт.ст., нижня (діастолічний) — до 90. А торік міжнародні об’єднання лікарів — фахівців із серцево-судинних захворювань, зокрема Євразійська й Американська асоціації кардіологів, рекомендували новий стандарт нормального кров’яного тиску — не вище 130/80 мм рт.ст.
Більшість людей не контролюють свій кров’яний тиск, тож часто довідуються про наявність у себе артеріальної гіпертонії, коли під час проведення Дня боротьби з нею або Дня серця користуються спеціально обладнаними в публічних місцях пунктами для вимірювання кров’яного тиску. І це стає приводом звернутися для консультації до лікаря-терапевта або кардіолога.
У деяких аптеках є столики з приставленими стільцями для відвідувачів, які потребують невідкладної допомоги. Її зобов’язані в межах компетенції надавати працівники аптек (наприклад, у разі гіпертонічної кризи виміряти кров’яний тиск тонометром з-поміж тих, що продає аптека, і викликати швидку допомогу; припустимо запропонувати препарати для негайного зниження тиску). Нерідко фірма-виробник тонометрів проводить акційні демонстрації, ставлячи на такий аптечний столик зразок свого товару для самообслуговування відвідувачів і спонукання такий придбати. Але вимірювання артеріального тиску є діагностичною процедурою й до посадових обов’язків фармацевта або провізора не належить.
Олександр СМИРНОВ, лікар-кардіолог.
