НАВІЩО ТА ЯК ЦЕ РОБИТИ
Розкладаючись у землі, сидерати насичують її корисними елементами, роблять більш пухкою та повітропроникною, поліпшують структуру. Відтак підвищують родючість всіх типів ґрунтів без застосування добрив. А ще запобігають ерозії родючого шару землі, пригнічують ріст бур’янів, створюють сприятливі умови для життєдіяльності дощових черв’яків і корисної мікрофлори, натомість – знищують багатьох шкідників. Сидерати захищають землю від промерзання взимку та пересихання навесні, підтримують оптимальну сівозміну. А деякі ще й оздоровлюють ділянку. Особливо важливо висівати сидерати після культур, які сильно виснажують ґрунт: кукурудзи, соняшника, сої тощо. Скошену зелену масу можна також закладати у компост, використовувати як мульчу, корм для тварин.
Після збирання городини ділянку перекопують на глибину штика лопати, ретельно вибирають бур’яни та розкидають насіння, загортаючи його граблями на глибину 2–3 см. Можна висівати смугами. Важливо здійснювати посіви у пухку вологу землю та злегка її після цього прикоткувати.
ПРИБИРАННЯ
Через 1–2 місяці після посіву сидерати скошують. Найзручніше робити це тримером. Далі грядку перекопують, заорюючи зелену масу в землю на глибину 6–7 см, або ж залишають на поверхні як мульчу. Сидерати також можна сіяти під зиму.
ЩО Й ДЛЯ ЧОГО
Бобові (люцерна, горох, конюшина, буркун, люпин, вика, сочевиця) збагачують землю легкодоступним для рослин азотом. Після них висаджують помідори, огірки, перець, баклажани, капусту, картоплю, гарбузи, кабачки тощо. Так, люпин можна скошувати за п’ять тижнів після посіву, його довге коріння добре розпушує ґрунт. Окрім азоту, він насичує землю фосфором. Вика – рослина скоростигла, добре нарощує зелену масу, є надійним захисником ділянки від слимаків.
Буркун абсолютно невибагливий. Добре розпушує ґрунт та насичує його органікою.
Злакові (озиме жито, овес, ячмінь) насичують ґрунт азотом, калієм, підвищують його водопроникність, допомагають позбутись бур’янів та нематоди. Після них висаджують помідори, огірки, картоплю, перець, баклажани, кабачки, гарбузи.
Хрестоцвіті (гірчиця, ріпак, суріпка, редька олійна) збагачують землю фосфором та калієм, допомагають позбутись дротяника, слимаків, нематоди. Після них висаджують майже усі культури, окрім хрестоцвітих (капусти та інших), адже представники однієї родини мають спільні хвороби. Так, гірчиця біла – найскоростигліший сидерат. Її можна скошувати вже через місяць після посіву. Це чудовий помічник у боротьбі з нематодою та дротяником. Редька олійна особливо цінна на важких глинистих ділянках, вона їх розпушує та структурує. Ця рослина також доволі швидко нарощує зелену масу.
Захищає ділянку від шкідників та патогенних бактерій. Ріпак також добре поліпшує структуру важких ґрунтів. Не підходить для вирощування на вологих ділянках.
Гречкові (гречка) пригнічують ріст бур’янів, знижують кислотність ґрунту, збагачують його фосфором та калієм. Косити можна через місяць після появи сходів. Після гречки висаджують майже всі культури (окрім щавлю, ревеню, шпинату).
Фацелія. Формує розгалужену кореневу систему, особливо корисна на збіднених та виснажених ґрунтах. Скошувати зелену масу можна через 1,5 місяця після посіву.
Сидерати потрібно чергувати і не висівати постійно одні й ті самі, а ще краще – використовувати суміші (вико-вівсяну та інші).
