Квітами всіх відтінків, які тішать око з початку літа до морозів та незамінні на квітниках і клумбах, є насамперед петунії. Вони прикрасять не лише палісадники, а й балкони, вікна, тераси і ґанки.
Сортів петунії найрізноманітніших форм та кольорів дуже багато. Селекціонери вивели спочатку махрові форми, потім сорти з бахромчастими квітами. Розрізняють їх у першу чергу за розміром квітів, які досягають від 5 до 10–12см.
Шляхом схрещування різних видів отримали петунію гібридну садову — прямостоячу або сланку, заввишки від 20 до 80 см. За формою кущів буває як компактною, так і розкидистою та ампельною. Квітування за сприятливих умов триває кілька місяців, зазвичай з кінця червня до жовтня. Якщо вчасно видаляти відцвілі квіти, то можна стимулювати галуження кущів і утворення нових бутонів, а отже, й квітування.
Колір її квітів найрізноманітніший: білий, кремовий, блакитний, бузковий, синій, фіолетовий, рожевий, червоний. Є двобарвні петунії — з облямівкою, плямами або смужками іншого забарвлення. Пелюстки деяких сортів гофровані чи бахромчасті.
Відповідно до розміру та форми петунії поділяють на кілька груп: багатоквіткові, махрові багатоквіткові, великоквіткові, махрові великоквіткові, бахромчасті, гофровані. Сурфінії — це особливий гібрид петунії, що вирізняється потужними довгими звисаючими стеблами до 2 м і надзвичайно рясним, розкішним квітуванням. Забарвлення великих, діаметром до 6 см, квітів різноманітне, переважно це відтінки червоного.
Розмножують петунію насінням, але можна і живцями, особливо махрові сорти.
Але насіннєвий спосіб — не зовсім простий. Плід — коробочка з дуже дрібним насінням, тому сіяти його слід поверхнево, бажано рідко. Після посіву краще не поливати, а обприскати з пульверизатора і накрити склом чи плівкою. На розсаду насіння слід висівати з лютого до кінця березня.
Для проростання йому потрібна температура 20–25 градусів, тоді сходи з’являються за тиждень–півтора. Верхній шар ґрунту має бути не дуже сирим, але й не сухим. Поливають сіянці обережно, не заливаючи, бо перезволоження може спричинити появу “чорної ніжки”. Пересихання ґрунту теж небезпечне. Щоб уникнути захворювання, сходи після підсихання ґрунту можна періодично обприскувати світлим розчином марганцівки. Влітку пагони сортових петуній можна живцювати.
Пікірувати сіянці петунії потрібно, коли у них з’являється 3—4 листочки. Перед цим ґрунт зволожують, а коли розпікіровані рослини підростуть, їх можна підживлювати.
Розсаду петуній у ґрунт (квітник) висаджують у травні, по закінченні весняних заморозків, на відстані 20–40 см. У підвісні кашпо та горщики, для оздоблення балконів — раніше.
Петунія світлолюбна і теплолюбна краще розвивається на родючих легких ґрунтах. За умов затяжних холодів і дощів припиняє квітування, з настанням гарної погоди відновлює його. Рослина посухостійка, проте за регулярного поливу квітує рясніше.
Навесні можна висівати насіння петунії у ґрунт, але зацвіте вона пізніше, ніж із розсади. За м’якої зими насіння простих, не махрових, сортів добре перезимовує і дає рясні сходи, які слід лише прорідити та розсадити.
Квітувати петунії починають залежно від сорту через 50–90 днів після проростання насіння.
Любов ШТУРМАК, завідувач лабораторії квітникарства Національного еколого-натуралістичного центру.
