Пасинкування – прийом, який найчастіше застосовують виноградарі протягом усього літа. Пасинки (пагони, що виростають з пазушних бруньок) на винограді загущують крону і погіршують провітрюваність куща. Своїм листям вони затінюють основні листки та грона, через що знижується якість плодів. На розвиток цих пагонів кущ витрачає багато поживних речовин.
Видаляючи пасинки, господар дає можливість основним пагонам краще розвиватися. Пасинкування посилює аромат ягід, пришвидшує дозрівання, сприяє поліпшенню загального вигляду грон. Молоде листя пасинків дуже схильне до грибкових захворювань, особливо мілдью.
Пасинкування виконують у кілька заходів, починати можна в третій декаді травня. Характер цього заходу значною мірою залежить від сорту, стану кущів, умов вирощування та інших факторів. Більшою мірою потребують пасинкування загущені посадки.
Обламувати пасинки не можна, щоб не пошкодити ще не сформовані вічка. Їх потрібно прищипувати, але не повністю, а залишаючи по 2-3 нижні листки. Якщо видаляти їх повністю, то існує ризик пошкодити зимуючі вічка. Всі пасинки другого порядку, тобто пасинки на пасинках, видаляють повністю. Помічено, що на кущах, оптимально завантажених врожаєм, пасинки розвиваються слабко.
Пасинкування зазвичай проводять одночасно з іншими операціями: чеканкою, обламуванням, підв’язуванням пагонів.
Утім, не можна сказати, що пасинки чинять лише негативний вплив на виноградний кущ. Завдяки їм збільшується зелена маса, що позитивно впливає на фотосинтез. Листя пасинків бере активну участь у цьому процесі. До того ж буває, що внаслідок несприятливих погодних умов пошкоджуються основні пагони, і тоді з сильних пасинків формують нові. Щоправда, врожай вони дадуть менший, ніж з основних, і з запізненням. Щоб стимулювати розвиток великої кількості пагонів, лози треба коротко обрізувати. Пагони прищипують над 4-6 листком, що сприяє бурхливому розвитку пасинків. Наступного року з них при весняному обрізуванні формують рукави та пагони.
Іван СИМАКОВ, садівник.
