Якщо вас після їжі стали регулярно турбувати важкість, дискомфорт або навіть біль у правій частині живота, не варто виключати проблему з роботою жовчного міхура. «Порадниця» з’ясувала, чому може порушитися виведення жовчі та чим це загрожує.
ЖІНКИ ХВОРІЮТЬ У 10 РАЗІВ ЧАСТІШЕ
— Дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) — це порушення моторики жовчного міхура й жовчних проток, що призводить до збою відтоку жовчі в дванадцятипалу кишку й розладу травного процесу, — пояснює гастроентерологиня-ендоскопістка вищої категорії Лариса ПРІПІЧЕНКО. — Виділяють два основні типи дискінезії: гіперкінетичний і гіпокінетичний. Перший характеризується посиленими скороченнями жовчного міхура, що може призвести до частого нападоподібного болю у правому підребер’ї. Гіпокінетична форма патології зустрічається частіше й проявляється зниженою активністю жовчного міхура та затримкою виведення жовчі, що здатна спричинити її застій і утворення каменів.
ДЖВШ може бути як вродженою, так і набутою. Загалом це досить поширений діагноз, жінки страждають від цього захворювання майже в 10 разів частіше за чоловіків.
У ЧОМУ ПРИЧИНА
За словами лікарки, основними причинами розвитку ДЖВШ вважають:
- різні психоемоційні проблеми: хронічний стрес, підвищена дратівливість, тривожність, порушення сну, неврози;
- системну фізичну та розумову перевтому;
- нерегулярне харчування й похибки в раціоні (зокрема, зловживання жирним, гострим і солодким);
- генетичну схильність;
- ендокринні патології: недостатню функцію надниркових залоз, цукровий діабет, гіпотиреоз, гормональний збій на тлі клімаксу;
- хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрит, холецистит, панкреатит, виразкова та жовчнокам’яна хвороба;
- присутність в організмі паразитів.
Додатковими факторами ризику можуть стати астенічна статура, малорухливий спосіб життя, наявність алергії та дисбактеріозу.
ПРОЯВИ
Ознаки дискінезії багато в чому залежать від форми захворювання, вираженості порушення відтоку жовчі та супутніх захворювань. Але до найпоширеніших симптомів належать біль у правому підребер’ї, який може бути як короткочасним, гострим, так і тривалим, ниючим, дискомфорт і відчуття важкості в животі, здуття та метеоризм. Часто пацієнти з дискінезією скаржаться на гіркий присмак у роті, печію та відрижку, нудоту або навіть блювоту, порушення випорожнення (це може бути як закреп за зниженої моторики жовчного міхура, так і діарея — за підвищеної). Характерні симптоми часто посилюються після їжі (особливо якщо вона була смаженою, жирною або гострою), стресу, фізичного навантаження, бігу.
До додаткових проявів ДЖВШ належать біло-жовтий наліт на язиці, світлий колір калу, жовтуватий відтінок слизових оболонок і шкіри, зниження апетиту й ваги, сухість у роті.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— За появи характерних симптомів ДЖВШ необхідно звернутися до гастроентеролога, — радить Лариса Пріпіченко. — Основна мета діагностики патології спрямована на визначення її форми та виявлення захворювань-провокаторів.
Для цього зазвичай призначають комплексне обстеження: загальний і біохімічний аналізи крові, копрограму, УЗД органів черевної порожнини, гастродуоденоскопію тощо. Для визначення першопричин ДЖВШ пацієнту часто рекомендовані консультації невролога, ендокринолога, алерголога, інфекціоніста.
Крім терапії, спрямованої на лікування основного захворювання (для цього можуть призначити седативні, антигістамінні, протипаразитарні засоби), пацієнту потрібен прийом препаратів для нормалізації роботи жовчовивідних шляхів. За гіпокінетичної форми зазвичай призначають холекінетики, які покращують відтік жовчі, а також відвар плодів шипшини, настої звіробою, безсмертника, материнки, кукурудзяних рилець.
Для усунення проявів гіперкінетичної ДЖВШ використовують холеспазмолітики та холеретики. Основну терапію доповнюють прийомом відварів кореня солодки, м’яти, ромашки та плодів фенхеля.
У разі дискінезії корисними є також фізіопроцедури, лікувальна фізкультура, вживання мінеральних вод із жовчогінним ефектом (конкретні найменування в кожному випадку призначає лікар).
У разі ускладненого перебігу захворювання або за деяких вроджених аномалій жовчовивідних шляхів зрідка застосовують хірургічне лікування.
ДІЄТА, ПРОФІЛАКТИКА
Пацієнтам, які мають проблеми із відтоком жовчі, треба обов’язково дотримуватися дієти. Рекомендується харчуватися 5–6 разів на день невеликими порціями або ж робити три основні прийоми їжі та два перекуси (для цього підійдуть горіхи, банани, кефір), уникати жирної, смаженої, солоної, кислої та гострої їжі, обмежити вживання солодощів, виключити каву, алкоголь, гриби, наваристі м’ясні бульйони, вживати більше каш, продуктів із висівками, дієтичного м’яса, тушкованих овочів.
Для запобігання рецидивам захворювання важливо уникати стресів і перевтоми, бути фізично активними, слідкувати за вагою, відмовитися від шкідливих звичок і стежити за хронічними захворюваннями.
Ірина КАДЧЕНКО.
