«Це дуже сильний оберіг!». Такі слова можна почути, зокрема, біля туристичних розкладок та на базарах, у тому числі щодо ікон, натільних хрестиків тощо. Мовляв, купіть, тримайте при собі (або на собі), – і буде вам щастя. Хотілось би почути коментар священика: як має ставитися до оберегів православна людина
Сергій Степанович. Закарпатська область.
Дати відповідь читачеві ми попросили архімандрита Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря Лаврентія (Живчика).
– Ставлення християн до оберегів однозначно має бути негативним! Будь-який прояв нашого уповання по життю на щось або когось іншого, крім Бога, – це відхід від Нього.
Звісно, в усіх молитвах на освячення натільних хрестиків, ікон тощо є й прохання до Бога подати благодатну допомогу через ці священні речі. Але ніде не йдеться про те, що вони помічні самі по собі й що їх можна вважати джерелом благодаті.
З історії богообраного народу відомо, що євреї не раз відходили від сповідання Істинного Бога, натомість вшановуючи ідолів, через що Господь врозумляв їх, посилаючи поневіряння, хвороби й полон. Але й це – не як покарання за вчинений гріх, а радше як ліки для духовного одужання. Таке розуміння стосується всіх християн. Тож маємо відкидати надії на обереги як шкідливі для спасіння, бо це суперечить православному розумінню Бога як Єдиного Джерела благодаті для нас.
Шукала відповіді Ольга ГОЙДЕНКО.