Вчасно розпочати боротьбу з ними дуже важливо. Адже мігрують на великі відстані й можуть заносити з неблагополучних зон інфекції, заражати тварин через укуси та випорожнення.
Гризуни переносять такі небезпечні хвороби, як чума, сказ, лептоспіроз, сальмонельоз, бруцельоз та інші. Особливо актуальною ця проблема стає взимку. У свинарнику їм сухо, тепло та вдосталь їжі — словом, ідеальні умови. Й розмножуються вони дуже швидко.
Однак ускладнює боротьбу з шкідниками те, що можуть вижити де завгодно, невибагливі до їжі, дуже розумні, добре лазять по деревах і стінах. Зубами здатні розгризати навіть метал.
Найчастіше застосовують хімічні, механічні та біологічні методи.
Хімічний — отруйні приманки. Цей спосіб досить популярний, однак і дещо ризикований. Оскільки не рідкісні випадки, коли свійські тварини таки знаходять отруйні приманки або з’їдають гризуна, що поласував отрутою. Тож перед їх застосуванням слід зважити всі «за» й «проти». Миші краще їдять зерно, пацюки — пшеничний або житній хліб, варену картоплю, вівсяну кашу, м’ясний чи рибний фарш. До продуктів додають отруту. Щоб приманки швидко не всихали, а також для запаху — трохи олії.
Ринок сьогодні пропонує широкий спектр готових родентицидів (засобів проти гризунів): тістоподібна паста Щелкунчик (близько 30–35 грн за 320 г), парафінові брикети Капкан (близько 40–50 грн за 300 г), зернова приманка Капкан (близько 14–16 грн за 200 г), тістоподібна приманка Котофеїч (близько 14–18 грн за 200 г), воскові брикети Шторм (близько 15 грн за 10 шт.), тістоподібні брикети Крисина смерть (близько 13 грн за 200 г) та багато інших. Приманку треба класти в спеціально облаштовані ящики з невеликими отворами та інші недоступні для тварин місця (щілини, нори). Розкладають їх у рукавичках, краще тримати пінцетом або пластиковою ложкою. Періодично отрути бажано чергувати.
Механічний — відловлювання гризунів різними пастками, зокрема і клейовими. Однак встановлюють їх так, щоб туди не потрапили домашні тварини.
Біологічний передбачає використання природних ворогів гризунів — кішок і собак.
Існує також ультразвуковий метод — такі відлякувачі випромінюють ультразвукові хвилі, які сприймають лише гризуни.
Можна вздовж стін посипати деревний попіл. Нерідко також радять використовувати рослини, що відлякують гризунів, — чорнокорінь, полин, пижмо, багно, однак ефект від них зазвичай не надто значний.
Профілактичні засоби боротьби з гризунами полягають у позбавленні їх корму, води й притулку. Несприятливі умови для розмноження створюють чистота на подвір’ї та в приміщенні, систематичне прибирання харчових відходів, гною, надійне зберігання фуражу, що виключає проникнення гризунів. Після кожної годівлі важливо прибирати залишки кормів із годівниць. Слід стежити за цілісністю стін і підлоги, дверей. Виявлені нори та щілини заробляють бетоном. Не можна зберігати у свинарнику непотрібну тару та предмети, що можуть стати прихистком для гризунів.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.