Венозна система забезпечує повернення крові від тканин до серця. Найбільш складно цей процес відбувається в нижніх кінцівках через те, що до низького тиску крові у венах додається ще сила тяжіння, яка перешкоджає адекватному поверненню. Найбільше проблем пов’язано з ногами.
Варикозне розширення вен – це проблема, що наростає поступово і дає людям багато часу для підготовки, щоб уникнути різноманітних ускладнень.
Друга за частотою, але більш складна проблема, – тромбоз глибоких вен, коли недостатність кровотоку відбувається на тлі формування тромбів венозної системи, і вени не можуть виконувати свої функції.
ЩО ПРОВОКУЄ
До виникнення тромбозу глибоких вен призводить низка причин. Це гіподинамія, в тому числі тривале сидіння як на роботі, так і в транспорті. Сидяче положення більше 4-х годин уже може призвести до тромбозу глибоких вен у абсолютно здорової людини навіть серед молоді. Але до цього захворювання більше схильні люди старшого віку, часто на тлі супутніх захворювань, наприклад, онкологічних. Також такий стан може розвинутися на тлі змін анатомічних структур при патологіях розвитку, а також патологіях розвитку самого згортання крові та схильності людей до тромбоутворення. Досить великою групою пацієнтів є жінки, що приймають оральні контра цептиви, які можуть спричинити тромбоз.
ЯК ЗАПОБІГТИ
Для профілактики тромбозу глибоких вен розроблено низку досить простих заходів, причому для всіх людей. Наприклад, при тривалих гіподинамії, сидінні, в дорозі рекомендується одягати компресійний трикотаж, панчохи першого або краще другого ступеня компресії, що запобігатиме тромбозу глибокої системи навіть на тлі вже наявних супутніх захворювань. Якщо ж пацієнт належить до високої групи ризику із серйозними супутніми захворюваннями, є ряд медикаментозних препаратів, таких як низькомолекулярні гепарини.
Використовуючи один укол із профілактичною дозою, можна захистити себе від тромбозів на наступні 12–24 години залежно від препарату.
ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ СПРИЧИНЯЄ
Захворювання розвивається досить швидко. Найпростіше – набряк нижньої кінцівки. Зазвичай він супроводжується болем і зниженням функції. Наприклад, посидівши в кріслі, при вставанні людина не може рухати ногою.
Вона залишається теплою, але значно набирає в об’ємі. Такий стан може призвести до повної дисфункції кінцівок і потенційного ризику їх втратити.
Формування згустків усередині венозної системи загрожує їх відриванням, а далі – циркулюванням по судинній системі з можливістю потрапляння в легеневу артерію, перекриття її гілок. На цьому тлі знижується насичення киснем усього організму, що загрожує не тільки здоров’ю, а й життю пацієнта.
КОЛИ ТРЕБА ОПЕРУВАТИ
Нині існує досить консервативна стандартизована терапія, при якій на початкових етапах використовують ін’єкційні препарати, потім – таблетовані, які приймають близько року, якщо основну причину усунено. Якщо ні, то лікування триває довічно. Консервативне лікування застосовують абсолютно для всіх пацієнтів незалежно від тяжкості захворювання. Для людей із більш легкою формою це може бути єдиним методом лікування.
Пацієнтам із більш вираженою симптоматикою, в яких уже є загрози існування нижніх кінцівок або ризик тромбоемболії легеневої артерії, потрібно переходити до хірургічних методів лікування. Вони бувають двох типів: відкрита операція та внутрішньосудинна.
Відкриті операції більш традиційні. При відкритій хірургії видаляють тромби з вени. Але найчастіше це – перев’язка вени як профілактика серйозного ускладнення – тромбоемболії легеневої артерії, тобто відриву тромбу та його потрапляння в неї. Такі операції роблять рідко, оскільки вони мають великий рівень повернення симптоматики, є певні ризики самої операції, інфікування та ускладнень.
Нині провідну роль у хірургічному лікуванні тромбозу глибоких вен набула внутрішньосудинна хірургія. Такі втручання доцільно проводити при гострому протіканні з ускладненнями (перші 14 днів із моменту появи тромбозу), коли є можливість повністю видалити тромб. Якщо ж цей час втрачено, вибирають консервативне лікування, і йде період очікування до 6 місяців. Якщо за цей час не отримано очікуваного результату, в пацієнта залишаються виражені скарги на набряк нижньої кінцівки, неможливість багато ходити через больові відчуття або виникають рани – трофічні порушення на нозі, які не заживають, тоді призначають у відтермінованому періоді відновлення прохідності вен внутрішньосудинним шляхом із застосуванням стентів. Про цей метод лікування розповімо в одному з наступних номерів.
Більше про проблему можна дізнатися на ютуб каналі COR-Medical life
Павло ГІНДИЧ, судинний хірург відділення ендоваскулярної хірургії Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова, за сприяння ТМ «COR-Medical».
