Про сколіоз відомо вже давно, але про причини його розвитку та вплив на організм лікарі дізналися лише в середині XX ст. Сколіоз не можна розглядати лише як порушення постави — це захворювання всього організму. До речі, воно не таке вже й рідкісне. Скажімо, через нього потерпає 30 відсотків 7-річних дітей.
Спочатку маля не відчуває ні зовнішнього, ні внутрішнього дискомфорту, і визначити наявність хвороби можна лише шляхом рентгенологічного дослідження. Із часом вона починає позначатися на діяльності серцево-судинної, нервової та дихальної систем, шлунково-кишковото тракту. Діти з порушеннями постави частіше за однолітків хворіють на бронхіт, пневмонію, гострі респіраторні захворювання, мають поганий зір, плоскостопість, швидко втомлюються, не можуть довго бігати й стрибати, часом відчувають біль у грудях, попереку, під лопатками. Дівчатка зі сколіозом згодом у дітородному віці мають проблеми з виношуванням і народженням дітей. Порушення постави спричиняє біль у спині в зрілому віці.
Спровокувати появу сколіозу можуть поліомієліт, гастрит, гайморит, хвороби печінки і навіть елементарний зубний біль, коли дитина, тримаючись за щоку, кілька днів поспіль перебуває в похиленому на один бік положенні. Якщо мама під час вагітності недотримувалася режиму харчування і мало рухалася, малюк може мати вроджену форму сколіозу.
Визначити, чи є у дитини ця хвороба, ви можете й самі, перевіривши симетричність очей, вух, плечей, лопаток, стегон. Проведіть візуально уявну пряму від центру потилиці до куприка, — якщо все гаразд, лінія хребта збігається з нею. У дитини зі сколіозом помітно змінюється хода, звичне взуття стає затісним, швидко деформується.
Профілактика сколіозу проста: дитина повинна гуляти на свіжому повітрі, активно рухатися, спати на рівному ліжечку, якомога менше перебувати в одному положенні, носити зручне взуття, раціонально харчуватися (у першу чергу споживати м’ясо, домашній сир, рибу, овочі та фрукти).
Стежте, щоб малюк під час виконання домашнього завдання правильно сидів за столом: коліна зігнуті під прямим кутом, ступні разом на підлозі чи підставці. Відстань від очей до поверхні столу — 30—35 см. Дитина не повинна горбитися, опускати та схиляти вбік голову, лягати грудьми на стіл — між ними має вільно поміщатися долоня.
Навчайте дітей правильно ходити. Для цього поставте на 10—20 сек. спиною до стіни так, щоб потилиця, лопатки, сідниці, гомілки та п’яти щільно притискалися до неї. Дитина повинна запам’ятати це положення. Якщо протягом дня вона 3—4 рази виконуватиме цю нескладну вправу, постава буде бездоганною.
Тим, хто починає трохи горбитися, можна порадити інше: стати прямо, руки «по швах», долоні, не відриваючи повністю від тулуба, повернути вперед (великі пальці — назовні) й ходити так 2 хв. У цьому положенні м’язи напружуються, постава вирівнюється. Пам’ятайте, що дітям до п’ятого класу краще носити за спиною легкий рюкзак чи ранець. Таким чином навантаження на плечовий пояс розподілятиметься рівномірно.
Для лікування сколіозу I—II ступеня корисно виконувати вправи на гімнастичній стінці, ходити на лижах, плавати, грати з м’ячем в ігри, не пов’язані зі стрибками та падінням. Протипоказані важка атлетика, бокс, боротьба, ковзани, велосипед, художня гімнастика, стрибки. Прогресуюча деформація хребта потребує хірургічного втручання.
Віталій ФІЩЕНКО, доктор медичних наук, професор.
