Відповідь на це запитання дає настоятель рівненського храму свв. мцц. Віри, Надії, Любові та матері їх Софії протоієрей Андрій (Горобець), який порушує цю тему у своїй книзі «Православний храм».
«У Святому Письмі «Схід» є синонімом світла, тепла і благоустрою (Бут.,2:8). Тому блаженний Ієронім вбачав у словах пророка Ісайї: «Хто воздвиг від сходу мужа правди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів?» (Іс.,41:2) вказівку Божу не лише на перського царя і завойовника Кіра, а й Христа-Спасителя. Пророк Малахія називав Месію «Сонцем Правди» (Мал.,4:2). Він також сповіщав, що «несподівано прийде у храм Свій Господь» (Мал.,3:1). Тому розташування входу у східній частині храму символізує багатовікове очікування приходу Господа.
Якщо старозавітна церква жила очікуванням приходу Месії, то у Новому Завіті ця велична подія описана як така, що відбулась. Тому вівтарі православних храмів розташовують на схід. Християни у своїх молитвах звертаються лицем туди, де з’явився Спаситель, і цим засвідчують свою готовність шукати правди у Нього. Святий Василій Великий (IV ст.) стверджував, що схід нагадує нам про нашу Прабатьківщину – Рай. Звертаючись з молитвою на схід, ми щиро просимо Господа, щоб Він допоміг нам щасливо дістатись до нашої Небесної Вітчизни. Як схід сонця є початком нового дня, так і Пришестя Христове стане початком нового життя».
