При отруєнні випарами ртуті в концентрації не вище 0,25 мг/куб. м (досить 20-хвилинної гри дитини з кульками від розбитого медичного градусника) відбувається її накопичення в легенях. Якщо рівень вище, то в мозку, нирках, печінці, серці. Тоді спостерігають розлади живлення клітин і порушення обміну речовин, ураження органів дихання, чуття, нервової, сечостатевої, ендокринної систем, кровообігу.
Залежно від кількості ртуті й тривалості її надходження в організм можливі гострі й хронічні отруєння, а також мікромеркуріалізм (від лат. mercurius — ртуть). Свідченням гострого отруєння випарами ртуті є такі симптоми: головний біль, загальна слабкість, відсутність апетиту, біль при ковтанні, в животі, пронос, слинотеча, металевий присмак у роті, набрякання й кровоточивість ясен, нудота й блювота, кашель і задишка, часто сильний озноб. Температура тіла піднімається до 38—40 градусів. У сечі потерпілого знаходять значну кількість ртутних сполук. У найтяжчих випадках через кілька днів настає смерть потерпілого.
У будь-якому разі необхідна демеркуризація — очищення приміщень, забруднених ртуттю, за допомогою речовин, що вступають із нею в хімічні реакції. Бажано, щоб це робили фахівці служб системи Міністерства надзвичайних ситуацій або цивільної оборони.
За відсутності такої можливості, демеркуризацію можна зробити самостійно. Для цього ртутні кульки металевою спицею або ножем, чи пензликом з тонкого мідного дроту закотити на згин аркуша з грубого паперу і висипати в скляну банку. А те, що зібрати не вдалося, залити міцним розчином марганцівки або хлорного заліза (продається в магазинах для радіоаматорів). Можна засипати порошком колоїдної сірки (продається в магазинах для садівників), потім ретельно його зібрати, а підлогу промити мильним розчином.
Лікування при інтоксикації ртуттю і її сполуками має бути комплексним, з урахуванням виразності патологічного процесу. При гострих отруєннях — негайна госпіталізація; при хронічній інтоксикації — стаціонарне лікування, у початковій стадії — амбулаторне або санаторне лікування. Основні лікарські засоби (антидоти): унітіол, таурин, метіонін, DMSA (димеркапто-сукцинова кислота, сукцимер, хемет), DMPS (димеркаптопро-пансульфонат, Dimaval), TTFD (аллитіамин, Authia, Thiamine Tetrahydrofurfuryl Disulfide).
Зібрану в банку ртуть не можна виливати в унітаз або вигрібну яму, закопувати в землю, а необхідно здати представникам служби МНС.
Павло ЗАСУНЬКО, лікар-терапевт.
