Лохина — популярна культура, яку чимало садівників намагаються виростити на своїй ділянці. Але й насправді вдається це далеко не кожному. Річ у тім, що їй потрібні особливі умови, зокрема, спеціальний склад ґрунту.
Під лохину вибирають відкриті, сонячні, добре провітрювані та захищені від вітру ділянки. Ґрунт потрібен добре розпушений, поживний, багатий на органіку, помірно вологий, добре дренований, з кислотністю (рН) 4—4,5.
Це для лохини дуже важливо, бо при нейтральних показниках вона погано розвиватиметься. Такі умови можна створити на ділянці, використовуючи верховий торф, кору, тирсу чи інші кислі матеріали. Приміром, беруть 5 частин верхового торфу, 2 частини тирси та 1 частину піску, змішують, заповнюють посадкові ямки та висаджують кущики. Важливо, щоб корінці були розправлені. Лохина не витримує близького залягання ґрунтових вод (не вище 60 см).
Корені кущиків, які довго ростуть в умовах надміру вологи, через брак кисню пошкоджуються. Аналогічні процеси відбуваються і на важких глинистих ґрунтах. Грядки з лохиною доцільно мульчувати органікою шаром завтовшки від 5 см. Щороку мульчу поновлюють. Це може бути тирса, хвойні голки, торф, солом’яна різка.
Раз на 2—3 роки восени на кв.м ділянки вносять 4—6 кг перегною чи компосту, 40—50 г суперфосфату і 2 —30 г сірчанокислого калію. Добрива загортають на глибину 10—15 см, насипають новий шар мульчі завтовшки 5—10 см. Регулярно поливають.
Щоб отримати хороший урожай, висаджують кілька сортів. Ділянку слід періодично підкислювати. Це може бути електроліт (30 мл на 10 л води), сірчана кислота (1 крапля на 1 л води), лимонна кислота (2 чайні ложки на відро води), 9-відсотковий оцет (100 мл на відро води).
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
