Для багатьох господинь головним у прибиранні є не чистити і мити, а зібратися з духом і викинути непотрібні речі. А це не завжди легко. З одного боку — дратує мотлох, хочеться, щоб все лежало по поличках. Але з іншого, багатьом складно позбутися старих речей — а раптом колись знадобиться… Серед рукодільниць навіть побутує жарт: головне при викиданні мотлоху — не почати його роздивлятися. І один із способів утилізації старих речей — це в’язаний килимок.
Футболки, майки, старі простирадла, просто тонкі смужки тканини, що залишилися після шиття, — можна використовувати для в’язання. В цьому процесі є безліч переваг. По-перше, килимок, зроблений власноруч, буде унікальний, він може мати будь-який розмір, який побажаєте. По-друге, це заняття корисне для душевного і фізичного здоров’я: в’язання заспокоює нервову систему, а також розробляє руки. По-третє, ви нарешті знайдете корисне застосування непотрібним речам. Килимок, зв’язаний таким способом, змайструвати швидко, а користуватися ним можна довго.
ЯК ЗРОБИТИ ПРЯЖУ
Наріжте довгі вузькі смужки шириною 3–4 см. Якщо у вас матеріали різної щільності, то з товстої тканини робіть вузькі смужки, а з тонкої ширші, щоб виходила однакова товщина нитки. До речі, бавовну, бязь або ситець, які використовують для пошиття постільної білизни, простирадл, пелюшок, зручніше не різати, а рвати. Тканина складається з переплетення двох ниток: основних і уточних. Уток завжди перпендикулярний кромці тканини, а основа паралельна. Тканину рвуть по утку, виходить швидко і рівно. Для цього спочатку потрібно трохи надрізати тканину, а потім порвати на рівні смужки. Кінці смужок зшивати разом і змотувати в клубок, як пряжу.
В’ЯЖЕМО І ЗШИВАЄМО
Для в’язання килимка крім старих речей, ножиць і нитки з голкою, вам буде потрібен товстий гачок №10–12. Зробити килимок зможе навіть та рукодільниця, яка навчилася в’язати лише повітряні петлі. Зі смужки тканини, як з товстої нитки, в’яжіть довгі ланцюжки з повітряних петель. Таким чином вийде довга товста стрічка у вигляді косички з лицьового боку і з вузликами на вивороті. Початок ланцюжка закручуйте по спіралі і зшивайте з боків міцними нитками. Процес в’язання килимка можна виконувати послідовно, пришиваючи смужки, що закінчується, нову довгу смугу з тканини, потім дов’язувати гачком ланцюжок петель з приєднаної смужки і пришивати зв’язану ділянку ланцюжка до скручених в спіраль кісок. Таким чином утворюється круглий килимок зі скручених кісок, в’язати його можна до будь-якого розміру. Збільшити діаметр килимка можна через якийсь час, коли з’явиться нова партія старих речей, розріжте їх на смужки, зв’яжіть ланцюжок з повітряних петель і пришийте по зовнішньому краю килимка.
Ланцюжок з повітряних петель закручуйте по спіралі та зшивайте з боків міцними нитками.
Килимок можна робити різнокольоровим, комбінуючи смужки з різних за забарвленням тканин, головне, щоб ланцюжки були однакового розміру. Середня ширина зв’язаної косички зі смужки тканини 3–4 см виходить близько 2 см. Пришивши по колу такий зв’язаний ланцюжок, діаметр килимка збільшується приблизно на 4 см. В середньому для невеликого килимка потрібно близько 15 рядів кісок.
Килимок, зроблений таким чином, має ще одну перевагу в порівнянні зі зв’язаним традиційним способом — він не йде хвилями, краї не скручуються. Зшивайте його на рівній поверхні, і він вийде плоским. В кінці килимок добре відпарте праскою — так він набуде рівної форми і стане більш цупкішим.
Майструвала Діана ШЕПЕЛЬ.
