Коли за негоди виникає небезпека добряче «прикластися» спиною чи потилицею до слизької землі, всяк бореться з цим по-своєму, проявляючи дива кмітливості.
Люди радять навіть приклеювати до підошов взуття медичний пластир, — мовляв, він забезпечує надійне зчеплення з землею. Але незважаючи на всі хитрощі та обережність, мабуть, кожен хоч раз та падав. І добре, якщо лікар скаже: «Обійшлося синцями».
Падаючи, не намагайтеся будь-що зберегти рівновагу, краще миттєво приготуйтеся до падіння без обтяжливих наслідків. Головне, щоб нічого «не стирчало», адже інстинктивно підставляємо руку і ламаємо її. Отже, намагаймося приземлятися не на руку, ногу, плече, тим більше не на голову. Тобто прагнімо, щоб зіткнення із землею відбулося на якомога більшу площу тіла.
Упавши, постарайтеся перекотитися. Приміром, прийнявши удар на сідниці, відразу зсутультеся й переверніться на бік. Не бійтеся мати кумедний вигляд, бо в даному разі не до сміху. Тим більше не думайте про пошкодження й забруднення одягу.
Зазвичай внаслідок падіння можна дістати в кращому разі забиття, відбутися синцями, подряпинами. В гіршому — трапляються вивихи, переломи кінцівок, ребер, травми куприкової та інших кісток (ключиці, носової перетинки, щелепи), струс мозку, відрив нирки тощо. Після падіння, як правило, відчувається біль у травмованому місці, й це сигналізує про серйозну травму, характер і ступінь тяжкості якої може визначити лікар відповідного профілю.
А доки потрапите в лікарню або травмпункт, намагайтеся вгамувати гостре неприємне відчуття, тож для уникнення больового шоку слід по змозі прийняти знеболювальний препарат (кетанов тощо). Задля зняття стресу — заспокійливе (корвалол, валеріанові краплі або таблетку транквілізатора).
Перша медична допомога травмованому полягає в тому, щоб знезаразити відкриті рани, а також унеможливити рух (іммобілізація), скажімо, забитої чи зламаної кінцівки завдяки накладанню шини з підручних засобів — дощечки, ціпка, прямої гілки тощо. Потім необхідно доставити потерпілого в медичний заклад, де йому проведуть обстеження (зокрема рентгенологічне, ультразвукове) і лікування за діагнозом. Приміром, накладуть тугу фіксуючу пов’язку або гіпсову лонгету, призначать реабілітаційні заходи.
Кажуть, час — найкращий лікар. І справді, у разі перелому кістка зростеться (в молодої людини — швидше, у похилому віці одужання триватиме довше), проте народна медицина має в своєму арсеналі засоби для прискорення цього процесу, зокрема
ТРАВИ І ЗБОРИ
Коріння подрібненого висушеного живокосту (якщо його немає, візьміть коріння чорнокореня) перемішайте в пропорції 1:1 з несолоним смальцем, злегка втирайте в ділянку перелому. Можна робити й компреси з відвару коренів цих рослин.
Візьміть 20 г ялинової живиці, одну розім’яту дерев’яним товкачиком цибулину, додайте 50 мл оливкової олії та 15 г порошку мідного купоросу. Добре перемішайте і грійте на вогні 25—30 хв., не доводячи до кипіння, змащуйте ділянку перелому.
Перемішати однакову кількість квіток мати-й-мачухи, кульбаби, бузку і коренів лопуха, наповнити пляшку на три чверті, залити горілкою і використовувати для примочок. Особливо ефективний цей рецепт у комплексі з муміє, що приймають внутрішньо натщесерце по 0,1—0,2 г, розвівши теплою водою. Лікування триває 10 днів, потім 5 днів перерва і повторний курс.
Втирати двічі на день ялицеву олію. А ще швидшому зростанню переламаної кістки сприяє
МАСАЖ
Процедури вище і нижче травмованого місця можна розпочинати на 2—3-й день після закритого перелому (при відритому масаж і самомасаж протипоказані). Його роблять легенькими рухами, пучками пальців двічі—тричі на день по 5—7 хв. А після того як гіпс знімуть, корисно робити масаж усієї руки чи ноги за таким принципом: спочатку — обережне погладжування, потім — розминання, а далі — власне масаж (спершу ділянки вище перелому, а вже потім у зоні ушкодження).
Але щиро бажаємо, щоб ці поради вам ніколи не довелося випробувати на собі!
Надія ТЕРНОВСЬКА, терапевт.