Пізно восени, коли дерева скинули листя і вступили у стан спокою, припинився сокорух, сприятлива пора обрізувати гілки. Адже без листя легше оцінити стан дерев. Цей захід підтримує їх здоров’я, підвищує врожайність і поліпшує якість плодів.
Кожна культура має індивідуальні правила для обрізування, зокрема, восени краще не обрізувати персик, абрикос і черешню. Натомість це сприятливий час для обрізування зимостійких порід і сортів. У цій роботі варто зайвий раз нагадувати собі: сім разів відміряй, один відріж, аби не нашкодити деревам.
Обрізування потрібне як молодим, так і дорослим плодовим. Воно має бути щадним, щоб рослина комфортно перезимувала. Працюють у сонячну суху погоду, що сприятиме швидшому загоєнню ран, при плюсовій температурі, чистим гострим інструментом. Зрізи мають бути рівні, без рваних країв.
НАВІЩО ЦЕ РОБИТИ
Обрізування формує та зміцнює крону. Якщо не обрізувати, крона формується неправильно і гілки можуть обламуватись.
Дерева менше уражують хвороби та шкідники.
Правильно сформована крона добре провітрюється, плоди краще освітлюються сонцем.
Обрізування позитивно впливає на розмір плодів, їх товарність.
ЯКЕ БУВАЄ
Існує кілька видів обрізування, і вони мають різні цілі.
Санітарне. Завданням такого обрізування є збереження здоров’я дерев шляхом видалення сухих, зламаних, уражених шкідниками і хворобами гілок, а також тих, що переплітаються або ростуть усередину крони. На місці таких гілок незабаром виростуть міцні та здорові.
Формувальне. Переважно дерева формують у перші 3–5 років. Формувальне обрізування зазвичай здійснюють після санітарного. При цьому формують міцну, зручну для догляду та добре освітлену крону з рівномірним розташуванням гілок. Їй надають певної форми: чашоподібної, розріджено-ярусної, без’ярусної тощо. Гілки зрізують на кільце, не залишаючи пеньків. Якщо гілки товсті, спилюють у кілька етапів. Спочатку підпилюють гілку знизу, залишивши невеликий пеньок, а потім зверху. Коли гілка повністю спиляна, видаляють пеньок. Широкі зрізи обробляють садовим варом шаром не менше 3–5 мм, також використовують інші готові замазки.
Омолоджувальне. Дозволяє зберегти улюблені сорти плодових, щоб стимулювати ріст пагонів на старих культурах. Таке обрізування роблять деревам, ріст яких уповільнився, погіршилось плодоношення. При цьому видаляють старі гілки, а молоді пагони залишають. Сильно запущені дерева омолоджують у кілька етапів. Важливо! Після омолоджувального обрізування з’являється багато жировиків. Нерідко посилюється ріст пагонів і на плодовій деревині (шпорці, плодушки, букетні гілочки). Ці утворення використовують для оновлення основних, напівскелетних та обростаючих гілок.
Обмежувальне, вкорочування. Потрібне, коли необхідно контролювати розміри крони, щоб дотриматись відстані між деревами, не допускати розростання рослини вгору тощо. Укорочування посилює гілкування, після такого обрізування пагони ростуть довшими. Може бути сильне, помірне та слабке. Ступінь укорочування залежить від породи, сорту, умов вирощування, віку дерева. При сильному вкорочуванні видаляють більше половини річного приросту, при помірному — третину-половину, при слабкому — одну четверту або п’яту. Зріз починають біля основи бруньки з протилежного до неї боку і закінчують в 1 мм над її верхівкою (див. рис.). Зазвичай підрізають на бруньки, розташовані із зовнішнього боку (щодо центру дерева). Тоді крона буде ширша.
Важливо: захоплення вкорочувальним обрізуванням може нашкодити — затримується вступ молодих дерев у пору плодоношення, знижується врожай тощо.
Правильно сформована крона — запорука високих врожаїв. За один раз рекомендується зрізати не більше 25–30 відсотків гілок. Гілки з ознаками хвороб одразу спалюють. На гілках, що залишились, знищують виявлені кладки шкідників.
Іван СИМАКОВ, садівник.
