Вони не посилають сигналів SOS. Не стискаються в грудях, як серце. Не дають жару, як підшлункова. Нирки терплять. Вони мовчки працюють навіть тоді, коли вже не справляються.
Катерина, 53 роки. У неї трохи підвищений тиск, трохи зайвої ваги, трохи болить спина. Вона п’є німесіл, бо спина болить. Не щодня, але регулярно. Через 6 років — креатинін 267. Вона не вірить. Каже: «Але ж я нічого такого не робила…»
І справді. Усі ми думаємо, що хвороби — це щось очевидне. Біль, гарячка, втрата свідомості. А ниркова хвороба часто починається не з болю, а з мовчазного падіння фільтрації.
Віктор, 49 років. Глікований гемоглобін — 6,9 відсотка. Каже: «Це ж небагато. І ліки мені не потрібні». Ще каже: «Нирки не болять». У нього вже альбумінурія. Через два роки ШКФ — 38 (швидкість клубочкової фільтрації, медичний показник, який відображає здатність нирок фільтрувати кров та утворювати сечу). Він змінює стиль життя, скидає вагу, починає терапію. Стабілізується. Але міг би — раніше.
Усе, що ми вважаємо дрібницями, може стати причиною великої втрати.
Ось найпоширеніші речі, які щодня пошкоджують нирки — тихо, звично, непомітно.
- Тиск. Особливо нічний. Особливо той, про який не знаєш.
- Цукор. Якщо його багато — він залишає шрами. На судинах, очах, нирках.
- Знеболювальні. Особливо ті, що «просто для спини».
- Атеросклероз. Якщо ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності, які є однією з основних транспортних форм холестерину в крові) високий, ниркові судини страждають. При хронічній хворобі нирок препаратом вибору для корекції ЛПНЩ є аторвастатин.
- Інфекції. Часті, недоліковані, «проходять самі» — можуть ушкоджувати ниркову тканину.
- Сечова кислота. Подагра — це не тільки суглоби. Це ще й судини нирок.
- Байдуже ставлення. «Я почуваюся добре» — не означає, що все гаразд.
А тепер — про дії:
* Якщо є гіпертонія — приймайте не просто будь-які таблетки від тиску, а ті, що захищають нирки: раміприл, ірбесартан, телмісартан, лозартан. Це РААС-блокатори. Вони справді рятують нефрони. Але — лише при регулярному прийомі та правильній дозі, що контролює тиск.
* Якщо є діабет 2 типу, навіть із нормальним аналізом сечі, — нирки вже в зоні ризику. Саме час говорити з лікарем про інгібітори SGLT2: емпагліфлозин, дапагліфлозин. Вони знижують альбумінурію, гальмують втрату фільтрації.
* Діабет 1 типу — це особливий режим. Тут не SGLT2, а жорсткий контроль глікованого. Сенсори, помпи, самоконтроль — це не комфорт. Це стратегія збереження нирок на роки.
* Якщо з’явився білок у сечі (навіть мікроскопічний) — не зволікайте. У певних випадках додають до терапії фініренон. Не для всіх, але для тих, кому треба — він змінює прогноз.
І ще важливе.
— Пийте воду — достатньо, але не літрами.
— Контролюйте сечову кислоту.
— Стежте за вагою. ІМТ (індекс маси тіла) >30 — самостійний фактор ризику.
— Не ігноруйте анемію. Не списуйте втому на вік.
Ми звикли орієнтуватися на біль. Але справжнє здоров’я — це тиша. І вона може бути зрадливою.
Нирки не просять. Але їх можна зберегти.
Нирковий чекап: що варто зробити хоча б раз на рік
- Аналіз сечі (загальний).
- Креатинін у крові.
- Розрахунок ШКФ.
- Альбумін у сечі (або співвідношення альбумін/креатинін) — якщо є діабет або гіпертонія.
- Ліпідограма (особливо ЛПНЩ).
- Артеріальний тиск — включно з нічними значеннями.
- Сечова кислота.
- Вага, ІМТ.
Якщо хоч один показник змінено — це шанс діяти вчасно.
Руслан ЛИСЯНСЬКИЙ, кардіолог-ендокринолог.
