ШКІДНИКИ
Найбільшої шкоди калині завдає калиновий листоїд. Його личинки скелетизують листя. Через це не лише різко погіршуються декоративні властивості куща, а й знижується врожайність. Помітити листоїда важко, оскільки личинка кріпиться до нижньої частини листової пластини.
Для боротьби з ним важливе осіннє та весняне обрізування пошкоджених пагонів, видалення листя з личинками. У період масового розвитку калинового листоїда та інших шкідників рослину обробляють препаратами Іскра, Фуфанон, Актелік, Інта-Вір, Актара, Каліпсо, Фітоверм чи іншими інсектицидами згідно з інструкцією.
Помічними будуть обприскування карбофосом (75 г на 10 л води). Хороший лікувальний ефект дають обробки до розпускання бруньок розчином мідного купоросу (100–300 г на 10 л води), бордоською рідиною, сечовиною (500 г на 10 л води). Всі обробки хімічними препаратами припиняють за місяць до збирання врожаю. Також не можна здійснювати їх і під час цвітіння.
Із народних методів використовують настої та відвари рослин, наприклад, полину (700–800 г сухої сировини на 10 л води), гіркого перцю (1 кг свіжих або 0,5 кг сушених стручків на 10 л води), чистотілу (3-4 кг свіжого чистотілу на 10 л води). Для кращого прилипання додають трохи господарського мила (20–40 г на 10 л води). Для боротьби зі шкідниками використовують також відвари картопляної або помідорної зелені. 3–4 кг свіжої зелені заливають 10 л води і настоюють 6 годин. Ставлять на вогонь, доводять до кипіння та варять пів години. Охолоджують, проціджують і додають мило. Однак народні методи за ефективністю завжди поступаються хімічним. Ускладнює обробки те, що доросла калина – досить потужний розлогий кущ, і обробити його повністю дуже важко.
Калинова листокрутка скручує листя у трубочку, всередині якої ховається гусінь. Для боротьби з нею використовують вищезазначені методи, а також збирають і спалюють усі гнізда гусені.
Чорна калинова попелиця живиться соком на молодих частинах пагона. Внаслідок цього уражені листочки починають скручуватись, молоді пагони деформуються, кущ втрачає декоративність. Окрім вищезазначених способів, у боротьбі з попелицею ефективними є обробки мильно-зольним розчином: 300 г деревного попелу заливають 10 л гарячої води, ставлять на вогонь і варять пів години. Охолоджують і додають 40 г мила. Важливо видаляти молоду прикореневу порость, де відкладається найбільше яєць. Приваблюйте у сад жуків-сонечок, які охоче розправляться з попелицею. Водночас у такому разі не можна застосовувати хімічні препарати. Висадіть поруч рослини, яких не любить попелиця: лаванду, розмарин, гірчицю, коріандр, чорнобривці, часник, цибулю.
НАЙПОШИРЕНІШІ ХВОРОБИ
Найбільш дошкуляє калині борошниста роса. Для профілактики хвороби важливо ретельно доглядати за кущем: проріджувати, проводити санітарне обрізування, підживлення золою чи фосфорно-калійними добривами, обробляти тютюновим, цибулевим або часниковим розчином. Можливі обробки препаратами Фундазол, Скор, Топаз, колоїдною сіркою (50 г на 10 л води), мідно-мильним розчином (100 г мідного купоросу та 40 г мила на 10 л води).
Існують і інші захворювання, що уражують калину, однак менш поширені. Приміром, плямистість. У такому разі кущі можна обробити мідьвмісними препаратами: Ридоміл Голд, Акробат, 1-відсоткова бордоська рідина.
Висадіть поряд із калиною рослини з сильним запахом. Використовуйте ловчі пояси.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
