Цю скромну рослину шанували в Стародавній Грецїї як ознаку найвищої влади та поваги. Римляни присвятили мирт богині краси Венері. З ним пов’язано давньогрецьку легенду про кохання Афродіти до вродливого юнака на ім’я Мирт. Тож не випадково й нині є традиція прикрашати гілочками мирту весільне вбрання, бо люди шанують цю рослину як символ дівочої вроди і цнотливості.
А в давнину вважали, що мирт має чарівні властивості повертати молодість. Тому римські матрони вмивалися водою, настояною на ньому, а настій плодів на вині вживали як еліксир бадьорості та здоров’я.
Мирт звичайний походить з країн Середземномор’я. Цей вічнозелений чагарник сягає висоти 5 м. Листя темно-зелене, шкірясте, запашне. Влітку гілки вкриваються дуже гарними й ароматними білими квіточками. А восени утворюються темно-сині ягоди. Таку чарівну красу не могли обділити увагою квітникарі.
Тепер мирт звичайний використовують як кімнатну декоративну рослину. Розмножують напівздерев’янілими живцями взимку і влітку (червень). За температури 18—20 градусів живці вкорінюються 20—30 днів. Їх висаджують у ґрунтосуміш із дернової землі, перегною, торфу і піску (1:1:1:1). Узимку вазон тримають у прохолодному приміщенні. Восени можна не квапитися з перенесенням його знадвору. Головне, щоб не забракло світла.
У період інтенсивного росту систематично поливають і вносять добрива. А взимку ґрунт у горщику має бути ледь підсушеним, щоб не постраждало коріння. Мирту подобається, коли листя часто оббризкують водою.
Пересаджують навесні й лише коли горщик стає затісним.
Рослина добре витримує обрізування і стрижку, тому їй можна надати будь-якої форми — декоративного кущика або стрункого деревця.
Настойкою мирту покращують склад крові. Ця кімнатна рослина допомагає від епілепсії, корисна проти грипу, поліпшує зір, лікує хвороби шлунка.
Популярності додає не лише декоративність і невибагливість до умов вирощування, а й те, що мирт виділяє фітонциди. Це сприяє очищенню повітря, тому вирощувати його в кімнатах корисно.
