Вдихаючи аромат матіоли, важко уявити, що належить вона до родини капустяних, тобто хрестоцвітих. У квітникарстві найбільшого поширення набули матіола сива, відома як левкой, та матіола дворога.
Матіола сива — однорічна рослина 20–80 см заввишки. Суцвіття — китиця з 5–11 одночасно розкритих квіток. Квітки махрові або прості. Махрові надзвичайно декоративні, кількість пелюсток досягає 30–40 і більше. Але такі рослини стерильні й не дають насіння. Забарвлення пелюсток найрізноманітніше: біле, жовте, рожеве, червоне, фіолетове, кремове. Але цінують рослину передусім за неймовірний аромат, який стає більш насиченим під вечір. Тож знайдіть місце для матіоли на обійсті, щоб насолоджуватися солодкуватим запахом. Також її часто висаджують поблизу альтанок, лавочок, у контейнерах на балконах і терасах, вуличних вазах.
Плід матіоли — стручок із цупкою перегородкою. Сортів левкою безліч, серед них є й гіллясті. Саме такі краще висаджувати на клумбах. Їх численні бічні пагони придатні для зрізування. Рослини можна комбінувати за забарвленням та висотою, строками цвітіння. Період від сівби до цвітіння становить 70–90 діб.
Розмножують матіолу насінням, яке висівають у теплі парники чи ящики в стандартну ґрунтосуміш наприкінці березня — на початку квітня. Сходи з’являються на 3–6 день. На постійне місце висаджують під кінець квітня чи на початку травня. За безрозсадного вирощування сіють наприкінці квітня. Якщо висіватимете насіння кожні 10–14 днів, можна безперервно мати квітучі рослини. Слід пам’ятати, що через стрижневу кореневу систему погано переносить пересадку.
Левкой світлолюбний, холодо- та посухостійкий. Не витримує надміру вологи. Добре реагує на внесення мінеральних та органічних добрив (за винятком свіжого гною). Перевагу віддає родючому, некислому, легкому, супіщаному чи суглинковому ґрунту, багатому на калій. Але в цілому до ґрунтів та живлення невибагливий. Рослину можуть уражувати «капустяні» шкідники та хвороби: фузаріоз, кила, капустяний білан, хрестоцвіті блішки й інші. Тому його не висаджують там, де доти росли хрестоцвіті. Якщо обсядуть шкідники, можна обробити інсектицидами — актарою, децисом, актеліком чи іншими за інструкцією. Оптимальна відстань між рослинами гіллястих сортів 30 см, низькорослих та одностеблових — 15–25 см. Загущення посадок погано позначається на левкої.
Матіолу сиву можна використовувати як горщикову культуру, для вигонки та в озелененні. До речі, якщо бажаєте, аби левкой довше стояв зрізаним, висмикуйте рослину з коренем, коли в суцвіттях розпустилось 7–10 квіток, а верхні бутони забарвилися й трохи розкрилися. Ґрунт із коренів струшують, обривають нижнє листя та промивають коріння. У такому вигляді, якщо регулярно замінюватимете воду, квіти в кімнатних умовах лишатимуться свіжими до 10 днів.
Насіння збирають лише з простих квітів, які потім дають як прості, так і махрові квітки. Для цього рослини з пожовклими стручками висмикують із корінням, зв’язують у жмутки та підв’язують для просушування у провітрюваному сухому приміщенні. Коли просохнуть, насіння виймають та очищують.
Аліна ЗАЯНЧКОВСЬКА, дизайнер.
