Психологи стверджують, що вимушена ізоляція під час карантину — найкращий час, аби навчитися чомусь новому. Замість того, щоб сидіти, думати про вірус і переживати, можна зайнятися творчістю. Наприклад, спробувати помалювати в українському народному стилі під назвою «петриківський розпис».
Сьогодні ми створимо мальовку за допомогою пензля, гуаші та… піпетки або кінчиків пальців. Від вас потрібно бажання переключити свою увагу з буденних справ на творчість «для душі». Можна малювати самому, а можна посадити поруч дітей — їм також сподобається!
Знадобляться такі матеріали:
- Аркуш паперу формату А4, складений навпіл. Краще брати не офісний папір для ксероксу (він швидко розмокає, і фарба пливе), а папір для акварелі. Втім, не принципово. Беріть те, що у вас є.
- Простий олівець та гумка.
- Гуаш червоного, жовтого та зеленого кольорів.
- Два пензлики з білячого хутра: найтонший «нульовий» та №3. Якщо немає «білки», можна використовувати пензлики з нейлону, вони також годяться для початківців.
- Склянка з водою — доведеться часто промивати пензлики.
- Мастихін або чайна ложка (для того, щоб набирати гуаш із баночки на палітру).
- Палітра. Можна замість неї використовувати прозору кришечку з-під сметани або йогурту.
- Паперові серветки або туалетний папір для промокання пензликів від зайвої вологи.
- Піпетка з гумовим наконечником. Та сама, якою мама в дитинстві закапувала носика! Краще, якщо буде чиста нова.
От і все, що нам знадобиться. Організуємо робоче місце за столом: світло падає ліворуч, перед вами тільки те, що потрібно для малювання. Починаємо урок!
Крок 1. Спершу приготуємо гуаш. Мастихіном або кінчиком чайної ложки наберіть на палітру небагато гуаші кожного кольору. Щоразу слідкуйте, щоб мастихін був чистим і кольори не змішувалися. Додайте в густу гуаш декілька краплин води і розмішайте, щоб фарба набула консистенції негустої сметани: окремо жовту, зелену, червону. Щоразу набирати фарбу потрібно чистим пензликом, а щоб з нього не капало, зайву воду прибирайте серветкою.
Простим олівцем легенько, не сильно натискаючи, намалюйте два невеличких кола. Розташуйте їх на певній відстані одне від одного, щоб не «штовхалися». Зафарбуйте у жовтий колір. Це будуть основи для нашої калини.
Крок 2. Далі малюємо ягідки за допомогою піпетки, точніше — м’якого гумового кінчика, який потрібно перевдягнути на протилежний кінець скляної трубки. Відрегулюйте, щоб круглий гумовий кінчик сидів «із запасом», а не впритул. Вмочуйте його в червону фарбу, але спробуйте спочатку на чорновичку. Притискайте гумовий кінчик із фарбою до паперу. Діти можуть зробити те саме за допомогою пальців.
Примітка. До речі, народні майстрині Петриківки свого часу так і робили. Щоправда, вони не мали таких професійних фарб, як ми сьогодні, і готували фарби з соку рослин: буряка, бузини, зеленого жита тощо. Додавали до них яєчний жовток або клейстер, для стійкості.
Спробували ягідки на чорновику — переходимо на чистовик. Щедро вмочуйте кінчик у фарбу, охайно притискайте, і так рухаємось по колу. Вгорі пропустіть 2-3 ягідки, там будуть гілочки. У нас вийшов перший ряд, крайній. Потім переходимо до середнього, а потім і внутрішнього ряду червоних ягід. Не переживайте, якщо вони будуть неоднакового розміру. У природі також зустрічаються більші або менші. Головне, щоб не налазили одна на одну. Там, де між ягодами велика відстань, можна поставити цяточку дерев’яним кінчиком пензля. Слідкуйте, щоб не розмазати свіжу фарбу руками. Для зручності аркуш можна повертати так, як вам хочеться.
Крок 3. Малюємо зелені гілочки калини. Беремо найтонший пензлик, «нульовий» номер. Вмочуємо його в зелену фарбу. Знаходимо місце вгорі кетягу, де ми пропустили кілька ягідок. Поставте крапку там, звідки «ростуть» гілочки — то буде центр нашого кетяга. До, а не від нього рухатимемося далі.
Тонким гострим кінчиком пензля проведіть лінію від крайньої зліва ягоди до центру кетяга. Так само з правого боку, а тоді по центру. Всі ваші гілочки товщим кінцем сходяться угорі в одній точці. Готово!
Так само малюємо зелені «хвостики» на другому кетягу. Далі можна протягнути пензликом довгу лінію, на якій ростимуть листочки. Найменші з них утворюємо, повністю притискаючи пензлик — виходить відтиск на папері, схожий на краплинку води. Це так звані «зернятка» — основний елемент петриківського розпису.
А от для більших листочків знадобиться дещо інша техніка — перехідний мазок. Беремо пензлик №3.
Крок 4. Відпрацюйте кілька перехідних мазків на чорновику. Для цього гарно вмочіть м’яку частину пензля в зелену фарбу, а кінчиком легенько торкніться червоної. Починаємо «тягнути» пензлик по паперу, як балерина ступає з «носочка» — з червоного тоненького кінчика. Поступово лінія робиться товщою, а червоний колір плавно переходить у зелений. Кінець мазка знову звужується. У результаті пелюстка (або листочок) складається з двох кольорів. Це і є перехідний мазок.
За допомогою перехідного мазка малюємо листя на калиновому кетязі, як підкаже ваша фантазія. Можна з’єднати кілька мазків у пучок, а можна окремо по одному прикріпити до гілочки. Листок може бути у формі «зернятка» видовженої форми, але головне — щоб він був прозорим і легким.
Крок 5. Працюємо знову тоненьким пензлем. Малюємо вусики, які закручуються, як на виноградному листі.
Крок 6. На зелені вусики піпеткою наносимо червоні ягідки: перша велика, а кожна наступна зменшується.
Ваша мальовка готова! Дайте їй просохнути, а потім, якщо буде бажання, повторіть композицію у різних варіантах.
Якщо вам сподобається і петриківський розпис стане вашим хобі (як це стало в мене), отримаєте кілька важливих життєвих бонусів водночас. По-перше, потужний антистрес та антидепресант без ліків і рецептів. По-друге, вам ніколи не буде сумно, навіть на самоті. А ще у вас раз і назавжди вирішиться проблема, де взяти подарунок для друзів, знайомих і незнайомих людей. Ви зможете дарувати власноруч розписані та заряджені позитивною енергією сувеніри, аналогів яким не знайти в жодній крамниці.
Людмила МАКЕЙ. м. Кропивницький.
