На певні події та ситуації ми реагуємо відповідними емоціями, на полюсах яких – радість і сум. А ще для визначення психоемоційного стану людини вживають такі визначення, як хороший або поганий настрій. Як зауважує консультант «Порадниці», лікар-біохімік Галина Орещук, ці стани зумовлюються біохімічно, зокрема синтезом і викидом у кров специфічних сполук – нейромедіаторів. Окрему групу з-поміж них становлять так звані гормони радості – ендорфіни, дофамін, окситоцин, серотонін.
Наприклад, брак останнього, звертає увагу фахівець, призводить до розвитку депресії, спричиняє головний біль, зокрема мігрень. А підвищення його концентрації дає відчуття радості, бадьорості, щастя. Виробляється серотонін шишкоподібною залозою, або епіфізом, а також клітинами травного тракту. Біохімічним матеріалом для синтезу серотоніну є амінокислота триптофан. Інколи її брак уповільнює баланс серотоніну, що й призводить до погіршення настрою. Щоб цього не сталося, Галина Орещук радить збагатити раціон продуктами, багатими на зазначену речовину. А це передусім молочні, особливо сир; м’ясо (свинина, кроляче, качине, індиче); морепродукти; рослини (бобові, горіхи, картопля); ласощі (шоколад, халва). Підвищенню рівня серотоніну сприяють також вітаміни групи В і магній, якого багато в гречці, гарбузовому та соняшниковому насінні, горіхах, бобових, шоколаді.
Поліпшити настрій, за словами Галини Орещук, можна також нейтралізувавши надмірну кількість такого гормону, як кортизол, що виробляють надниркові залози на тлі стресових ситуацій. Знижують рівень кортизолу помірні фізичні вправи, риб’ячий жир, зменшення споживання напоїв з умістом кофеїну, приємна музика, медитація (самонавіювання), сон.
