У культурі поширені три різновиди селери: листкова, черешкова і коренева. Відповідно у їжу використовують коріння і листя із черешками. В Україні найпоширенішим сортом є селера яблучна.
Ще стародавні східні цілителі визнавали селеру як гіпотензивний засіб. Наприклад, у В’єтнамі селяни з’їдають по дві стеблини на день, й артеріальний тиск у них тримається у нормі. Коли вчені цим зацікавилися, виявили, що речовина, яка надає рослині специфічного запаху, і є гіпотензивною. Її у селері значно більше, ніж в інших овочах. Припускають, що саме вона зменшує кількість гормонів стресу в крові, котрі сприяють звуженню судин.
Наявні у селері вітаміни-антиоксиданти — А, Е, С — зв’язують вільні радикали кисню, перешкоджаючи закупорюванню артерій «поганим» токсичним холестерином, запобігаючи у такий спосіб серцево-судинним захворюванням. Вітамін РР чистить кров, тобто лікує атеросклероз.
Сік селери посилює функцію нирок, є добрим сечогінним засобом, унаслідок чого пришвидшується виведення з організму шкідливих алергенних речовин. Тому вона корисна людям із порушенням обміну речовин, зокрема діабетикам, а також тим, хто страждає на ожиріння, алергічні висипання, дерматити, ревматизм, подагру. Хворим на ревматоїдний артрит рекомендують розпочинати лікування з овочевих відварів та соків селери, моркви, буряку, картоплі.
Постійне вживання селери підвищує життєвий тонус організму, омолоджує клітини, що особливо важливо для людей старшого віку. Темно-зелене листя та корінь рослини корисні від безлічі хвороб, серед яких грип, безсоння, гастрит, гепатит, геморой, закреп, водянка, затримання сечі, нервові розлади.
Корисна вона і дітям. З одного боку, цей корінь забезпечує організм всіма потрібними для гармонійного розвитку речовинами, а з другого — очищує його від забруднювачів, що потрапляють усередину разом із повітрям та неякісними їжею і водою.
Хоча корінь селери і її листя (висушене чи заморожене) більше використовують як приправу до перших і других страв, роблять із її додаванням салати, цей овоч можна готувати й окремо. До речі, він здатний замінити кухонну сіль, постачаючи організм органічним натрієм, тому солити страви з ним треба обережно, за смаком.
Це особливо актуально для тих, кому лікарі рекомендують обмежити вживання солі, зокрема при серцево-судинних та хворобах нирок.
