Якщо ви завели собаку, він стане не лише надійним охоронцем і другом родини. Обов’язково потурбуйтесь про його вакцинацію, зокрема від сказу.
Сказ — небезпечна хвороба, яка уражує нервову систему, а потім призводить до тривалої та тяжкої смерті собаки. Скажений пес стає некерованим, зупинити його дуже важко. Однак на початкових стадіях розпізнати хворобу непросто. Навіть до появи симптомів тварина вже є заразною. Недуга небезпечна тим, що може передаватись від тварини до людини. Причому зовсім необов’язково, щоб собака вас покусав. Вірус може потрапити через його слину навіть крізь дрібні тріщинки на шкірі. Лікування хвороби не існує. Тому щепити собаку від сказу слід обов’язково.
У жителів сільської місцевості шансів заразитися сказом значно більше, ніж у тих, хто живе у місті. Ознаки хвороби в людини: підвищення температури тіла, головний біль, швидка втомлюваність, млявість, втрата апетиту, підвищена чутливість шкіри в місці укусу, незначне посмикування м’язів. Далі починається ураження нервових клітин, виникає депресія, безсоння, неспокій. Потім з’являється збудження, людина стає агресивною, її дратують звуки, яскраве світло, починається активне слиновиділення, страх води, повітря, виникає відчуття жаху, галюцинації. Стадія збудження зазвичай супроводжується лихоманкою до 40 градусів. Завершується усе паралічем і смертю через зупинку дихання внаслідок ураження дихального апарату. Лікування людини ефективне лише в період до прояву перших ознак сказу.
До щеплення собаки готуються заздалегідь. За 10–14 днів до цього псові дають препарат від глистів та обробляють від бліх, адже наявність паразитів ослаблює тварину. Крім того, весь цей час спостерігають за нею, забезпечують повноцінний здоровий раціон.
Перше щеплення роблять у віці приблизно 3 місяців. До 2–3-місячного віку у собак ще зберігається сильний материнський імунітет. Потім вакцинування повторюють щороку протягом усього життя тварини. Якщо лише купуєте цуценя, поцікавтесь, чи робили йому щеплення. Щепити собаку можна у ветклініці або ж ветеринар прийде до вас сам. Роблять щеплення натщесерце. Відмітку про щеплення з датою треба зробити у ветеринарному паспорті тварини. Також ветеринар має попередити про те, що певний час тварину треба берегти від навантажень, не купати (можна лише мити лапи), за можливості уникати контакту з іншими тваринами, не вигулювати у погано погоду тощо. Карантинними вважаються перші 2 тижні після щеплення. А стійкий імунітет проти сказу виробляється лише після 30 днів із моменту вакцинації. Зазвичай собаки переносять щеплення добре, однак у деяких випадках протягом 2–3 днів після цього може спостерігатись млявість, сонливість, підвищення температури. Також на місці уколу деякий час може бути ущільнення.
Не можна вакцинувати тварину, коли хворіє, бо організм ослаблений. Не вакцинують молодших від 3 місяців, вагітних і таких, що годують, а також нещодавно прооперованих. Після хвороб вакцинацію роблять приблизно через місяць. А ось тічка не є протипоказанням для проведення вакцинації, бо це звичайний фізіологічний процес.
Цуценя повинно також отримати комплекс інших щеплень від небезпечних недуг. Від деяких хвороб щеплять ще раніше, ніж від сказу. Приміром, від чумки та лептоспірозу — у 8–10 місяців. Точний календар вакцинацій складе ветлікар. Кішок також вакцинують від сказу.
Зараження домашніх собак може відбуватися при контакті з хворими тваринами (лисиці, вовки, бездомні собаки та коти й деякі інші).
Василь ДЯЧУК, ветлікар.
