Кімнатний перець – справжня окраса підвіконня. Його дрібні, але численні перчинки жовтого, бордового, червоного та яскраво-фіолетового, майже чорного, кольорів роблять інтер’єр веселішим.
Найбільше цінуються маленькі, 20–30-сантиметрові сорти з численними перчинками. Декоративному перцю треба відводити сонячні підвіконня, де за бажання можна провітрити приміщення.
Догляд нескладний – потрібне підживлення та часті поливи влітку. А восени та взимку рослину можна поливати лише зрідка. Якщо перець вирощується для гострих перчинок, то при появі перших зав’язей треба зробити прищипування всіх гілок. Тоді пагони починають активно розгалужуватися, і на кожній гілочці буде по перчику.
На посадку використовують насіння зі стиглих перчинок. Висівати його можна в будь-який ґрунт. Підійде земля з городу, куплені ґрунти для розсади та торф’яні таблетки.
Зазвичай перці сіють із січня до березня. Але можна спробувати садити й раніше – у листопаді–грудні. У цьому разі плодоношення випадає на сонячні дні літа, і плоди виходять більшими за розміром.
Насіння можна висівати в загальний ящик. Із появою перших двох справжніх листків перці розсаджують в окремі горщики. Після чого залишається тільки стежити за тим, щоб ґрунт у них був помірно вологим.
Якщо надто рясно поливати субстрат або заглибити перці при посадці, то може розвиватися небезпечна для сіянців коренева гниль.
Коли почнуть підростати, їх підживлюють комплексним добривом (нітрофоска – сірникова коробка на 10 л води). Кущі, що активно ростуть, регулярно пересаджують у великі горщики максимально обережно, щоб коріння не постраждало.
У сухому та теплому приміщені на перець можуть напасти попелиця і павутинний кліщ. Від них рятуємо обприскуванням Фітовермом або Агровертіном. Препарати безпечні для людини. Та все одно їх застосовують не пізніше, ніж за 5 днів до збирання врожаю.
Підготував Руслан ВЛАСЕНКО.
