Можливість звільнення працівника за ініціативою роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення, чисельності або штату працівників передбачено ст.40 КЗпП.
Відповідно до ст.42 КЗпП, при скороченні чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.
При цьому, за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації, перевага надається таким працівникам:
— сімейним — за наявності двох і більше утриманців;
— особам, в сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
— працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
— працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
— учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
— авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
— працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
— особам із числа депортованих з України, протягом п’яти років, із часу повернення на постійне місце проживання до України;
— працівникам із числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років із дня звільнення зі служби;
— працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Так, першочергове право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників надається також:
— особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (п.20 ч.1 ст.16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
— особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п.20 ч.1 ст.9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»);
— дітям війни (ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»);
— особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1, 2, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які належать до категорії 3 (п.7 ст.20, п.1 ч.1 ст.21, п.1 ст.22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).