Початок прямої лінії читайте за покликанням: https://poradnica.com.ua/harchuvannya-dit…pilgy-chastyna-1/
На запитання читачів відповідає експерт RST з питань зв’язків з регіонами по імплементації реформ НУШ Міністерства освіти і науки України Леся Анатоліївна Марталішвілі. Частина запитань — від редакції газети.
— Олександр Петрович з Миколаєва турбує. Підкажіть, хто і за якими принципами розраховує вартість шкільного харчування?
— Наразі вартість гарячого сніданку (а саме так насамперед харчують дітей) в українських школах — від 11 до 45 грн. Її визначає своїм рішенням засновник закладу — управління (департамент, відділ) освіти виконавчого комітету сільської (міської, селищної) ради, керівні у сфері освіти органи ОТГ, які опікуються організацією процесу харчування. Єдиної формули обчислення вартості шкільного харчування загалом не існує; ціни на енергоносії, продукти і товари в різних регіонах так само відрізняються, як і процеси організації харчування.
Зазвичай депутати місцевих рад сесійно затверджують таку вартість, яку пропонує орган освіти. Її розраховують фахівці місцевого органу управління у сфері освіти, виходячи з інформації державної статистики щодо цін на продукти у регіоні за місяць, який передує засіданню комісії, з урахуванням (чи без) вартості енергоносіїв, залежно від того, чи відшкодовує вартість енергоносіїв фірма-харчувальник, і чи громада має фінансову спроможність не вимагати від підприємців цих коштів і вносити відповідні корективи у вартість порції. Тут задіяно дуже багато чинників, відмінних у різних регіонах.
Рішення сесії щодо вартості харчування в кожному регіоні — це орієнтир для всіх безпосередніх учасників організації процесу харчування на місцях: залучених приватних підприємців, шкільних кухарів, які входять до складу шкільного штату, і так само — у дошкільних дитячих закладах.
Звісно, така середня вартість є орієнтовною; щодня виходити на показники, скажімо, на 9,99 грн дуже важко, тож на практиці в один день вона може складати 10,05, а в інший — 9,87 грн. Але в середньому за звітний період, як-от місяць, вартість харчування повинна відповідати визначеній місцевою радою вартісній нормі.
Раніше прийняте рішення за потреби можна переглянути, зокрема, під час сесій, що відбуваються орієнтовно раз на 3 місяці. Принаймні станом на 1 вересня вартість шкільного харчування має бути визначена рішенням сесії місцевих рад.
— Я Сергій з Дніпра. Хочу запитати, чи може працювати шкільний буфет, якщо там немає касових апаратів? І чи має право школа оголосити тендер на роботу шкільних буфетів?
— З точки зору фінансової та юридичної відповідальності, працювати без касових апаратів буфет не може. Але ж і їдальні на свій страх і ризик працюють! Можливий вихід для директора школи чи засновника закладу освіти — за ініціативою батьків (якщо вони мають зареєстровану громадську організацію зі статутом тощо) укласти тристоронній договір між батьками, школою і підприємцем про роботу шкільного буфету, що дозволить пом’якшити цю вимогу. Але договір має передбачати сплату оренди площі під буфет.
Потреба в шкільному буфеті та в кількості точок залежить від площі школи, кількості дітей, які отримують харчування, зрештою, від попиту на буфетну продукцію. Якщо необхідність роботи шкільного буфету обґрунтовано, є два шляхи вирішення цього питання. Або буфет включать у договір послуг про надання гарячого харчування, і тоді його забезпечує своїми силами, потужностями, персоналом і меню постачальник цих послуг. Або він буде окремою торговою точкою, яка працюватиме за окремим договором, незалежно від харчування в шкільній їдальні. Тендерна процедура чи пряма закупівля послуг буде в цьому випадку — потрібно розбиратися в кожному конкретному випадку.
— Вітаю! Це Павло з Івано-Франківщини. У нашій школі компанія, яка виграла тендер, забезпечує дітей не лише безкоштовними сніданками, але й платними обідами й полуденками, кошти на які батьки збирають і передають готівкою представнику компанії. При цьому в кращому випадку отримуємо загальний чек, а не індивідуальні. Чи законно це?
— Ні, незаконно. Така організація теоретично повинна мати або касовий апарат, або термінал для зчитування карток, і таким чином відпускати всю буфетну продукцію і порції гарячого харчування. Звісно, це додаткове фінансове навантаження на компанію, тож, трапляється, вона відмовляється це робити. Але контролювати це — не повноваження закладу освіти, а функціонал економічної складової, що регулюється на рівні Мінекономіки. Впливати на це можемо, лише прописавши в умовах тендерного чи іншого виду договору безготівковий розрахунок. Фактично компанія, яка харчує ваших дітей, — це оператор ринку, тож має законодавчо відповідати всім вимогам, які наразі існують для операторів, реєструвати свої виробничі потужності (а не просто писати юридичну адресу), мати касові апарати тощо. Це питання — не в компетенції МОНу чи керівника закладу, питання до всіх контролюючих органів, які мають відповідні повноваження: податкових інспекцій, Держаудиту, Держпродспоживслужби тощо. Але керівник може наполягати на безготівковому розрахунку і видачі індивідуальних товарних чеків при розрахунку за порцію.
Є й заклади, які пішли на компроміс і роблять, наприклад, у вересні безготівкову передоплату на місяць, а у жовтні корегують договір згідно з реальною кількістю дітей, які отримували харчування. Тоді діти не розраховуються грішми, а харчуються по талонах, жетонах тощо. Але така система теж проблемна — Держказначейство не дозволяє передоплату бюджетним установам.
— А хто веде облік дітей, котрі потребують харчування, з урахуванням тих, хто захворів і відсутній у школі?
— Таким щоденним обліком займається класний керівник. У випадку післяплати за спожите харчування з цим не виникає проблем.
— Телефонує Галина з Полтавщини. Чи законно збирати кошти з батьків за те, що в їдальні «обслуговують», тобто накривають столи і потім збирають посуд?
— Накривати столи і потім прибирати з них за собою посуд діти середнього і старшого шкільного віку мають самі. Якщо харчування організоване за принципом шведського столу, то дитина сама навіть формує собі порцію. А от для початкової школи столи накривають працівники їдальні. Якщо директор чи керівник органу управління освітою вписав таке обслуговування в умови договору про послуги харчування, то кошти з батьків не збиратимуть.
— Ми батьки з Черкащини. Наша дитина іде по інклюзиву, тож цікавить, які саме прийоми їжі входять до складу пільгового шкільного харчування і хто має на нього право?
— Входить тільки шкільний сніданок, на який мають право діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, учні 1–4 класів з сімей, які отримують соціальну допомогу як малозабезпечені, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних школах чи класах. Але місцеві органи за наявності коштів у громади можуть своїм рішенням розширювати категорії пільговиків, збільшувати кількість разів харчування у школі тощо. Нагадаємо, що субвенції на харчування школярів не передбачені, тож оплата харчування дітей відбувається лише з місцевих бюджетів; державна допомога у вигляді субвенції з державного бюджету обласним та іншим місцевим бюджетам, передбачена у 2020 році певним категоріям шкіл, піде лише на ремонт і закупівлю обладнання харчоблоків як видатки розвитку.
— Це Наталя з Житомира. Нещодавно було скасовано норму щодо обов’язкової часткової компенсації оплати харчування в садочках та початковій школі. І тепер місцева влада, безоплатно годуючи дітей–пільговиків, може сама вирішувати, кому додатково надаються пільги. У нас з початку 2020 р. їх отримують ті діти з початкової школи й дошкільних закладів освіти, які зареєстровані в громаді Житомира. Тепер батькам слід надати довідки про реєстрацію за місцем проживання (а такий збір відбувається з певними порушеннями). А ще виникає запитання, чи не дискримінаційне введення такої пільги щодо інших батьків, які так само мешкають і працюють в Житомирі, сплачують податки, але з певних причин їхні діти не зареєстровані в громаді Житомира? Деякі діти зареєстровані за місцем проживання бабусь та дідусів у прилеглих селищах і ОТГ. З іншого боку, є батьки, які не сплачують податків, але їх діти зареєстровані в громаді, і тому отримують компенсацію. То чи правомірне введення такої пільги?
— Наразі на державному рівні законодавчо визначено, що безоплатним одноразовим гарячим шкільним харчуванням за рахунок коштів місцевих бюджетів забезпечуються чітко визначені категорії дітей. А саме: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; учні спеціальних класів і шкіл; учні 1–4 класів з числа сімей, які отримують допомогу як малозабезпечені. Але місцеві ради мають право (і це законодавчо закріплено) включати до цього переліку й інші категорії дітей. Законодавчих вимог щодо місця реєстрації цих дітей немає. Але зараз відбуваються процеси децентралізації, які зокрема передбачають нові підходи до формування фінансування місцевих громад. Наскільки я зрозуміла, фактично у вас склалася ситуація, коли з бюджету Житомира мають харчувати дітей, які юридично не є його мешканцями, бо зареєстровані в інших населених пунктах. За таких обставин місцеві ради зазвичай укладають двосторонні угоди між громадами адміністративно-територіальних одиниць — обласним центром і районним, або селищем чи ОТГ, згідно з якими супутні населені пункти, розташовані поруч із, наприклад, обласним центром чи іншим містом, відшкодовують зі свого бюджету у його місцевий бюджет вартість пільгового харчування, безкоштовний проїзд та ряд інших складових організації освітнього процесу дітей, зареєстрованих у цих громадах. Така практика існує, вона логічна і правильна, але не всі ОТГ фінансово можуть її собі дозволити. У такому випадку вони не беруть на себе відповідальності за дітей, які зареєстровані на їхній території, але насправді не проживають там, або проживають тимчасово, під час канікул. Фактично, правильно було б укласти такі двосторонні угоди між місцевими радами Житомира та інших населених пунктів, і це рішення мали би прийняти житомирські депутати.
— У нас такий процес уже розпочався, але, гадаю, це мало би відбуватися якось непомітно для батьків.
— Ці процеси слід урегульовувати юридично, і «непомітно» зробити це не можна. Адже в першу чергу за своїх дітей, у т.ч. й за їхнє харчування, відповідають саме батьки, а не держава, міністерство чи місцева рада. І вимога щодо надання згаданої довідки не є порушенням. Це законодавчо виправдані процеси, обумовлені децентралізацією.
— Але ж висувати таку вимогу має право лише міська влада, а не заклади освіти, інакше це порушення! Ми вже маємо письмову відповідь з МОНу, що у садочках і школах такий збір довідок не має відбуватися.
— Дійсно, не має! Але ті заклади, що мають власні бухгалтерії, вимушені, як розпорядники коштів, самі збирати такі довідки щодо дітей, яких харчують безкоштовно. Бо мають бути впевнені, що конкретна дитина справді підпадає під рішення місцевої влади і має право безоплатно харчуватися. А от заклади, які обслуговуються в централізованій бухгалтерії, не повинні збирати таких довідок; там цим займається сам департамент чи управління.
— У нас триває громадська дискусія на цю тему. Вважаємо, що надавати такі списки дітей до закладів освіти має міськрада. Але ж місцева влада не зобов’язана компенсувати харчування і тим дітям, які зареєстровані у нас! Хоч більшість батьків вважає, що харчування має бути безоплатним, як освітня послуга, і тому, на їхню думку, з боку місцевої влади некоректно частині дітей дати компенсацію, а решті — ні.
— Приблизно таку позицію батьки мають не лише в Житомирі. Є випадки, коли, приміром, у школі 1–2 дні з певних причин не було харчування, і батьки приходять до директора, аби відшкодувати їм вартість харчування їхніх дітей, бо вони у ці дні самі годували вдома… своїх дітей! Чи не абсурд? Та, гадаю, з часом це пострадянське сприйняття реалій минеться, і ми зрозуміємо, хто за що і за кого відповідає.
— Я мама школяра, зі Здолбунова. У нас безкоштовно харчуються діти пільговиків і корекційні класи. Районна рада виділяє по 25 грн на дитину. Пройшов тендер, обрали переможця. Але обіди такі, що добрий господар свині кращі дає, і дитина не їсть. Просили замінити обід булочкою з соком на ту саму суму, звісно, — в їдальні відмовляються. Гроші йдуть на вітер, а діти голодні. Що нам робити?
— Бийте у всі дзвони! Потрібно залучати громадськість, ЗМІ, депутата від вашого округу — хай фіксують порушення актами, викликають санітарну лабораторію. Але врахуйте, що лабораторія платна. Якщо немає уваги органу, який контролює шкільну їдальню, залишається сподіватися лише на совість, професійну компетентність і відповідальність директора закладу. А щодо булочки і соку — дійсно, у підприємця є законні підстави відмовляти, бо він має забезпечити гаряче харчування. Створюйте бракеражну комісію, привчайте його відповідати за якість послуги!
— Усі ми зацікавлені в належному харчуванні дітей. Підсумовуючи сьогоднішню пряму лінію, що ще важливо донести до наших читачів?
— По-перше, якість харчування наших дітей залежить від кожного з нас, незалежно від нашої соціальної функції та посади. Кожен батько, кожна мати, кожна дитина шкільного віку мають усвідомлювати, що якість життя залежить і від того, що саме вони споживають, у т.ч. у школі, тож важливо підходити до цього процесу свідомо і з розумінням усіх його складових. Це одна з тих життєвих компетенцій, яким вчить дітей сучасна школа. Тому не варто стояти осторонь і чекати, що хтось прийде і зробить у твоїй школі мега-круту лінію з роздачі якісного сучасного харчового продукту, виготовленого за новими рецептами. Цим треба займатися самим батькам у співпраці з керівництвом закладу освіти, приймаючи всі рішення разом.
По-друге, законодавство, яке регламентує всі процеси, дуже складне. Керівник, відповідальний за організацію шкільного харчування, незалежно від посади, в наш час мусить мати підприємницьке мислення, розуміти багатогранність економічних процесів сучасного суспільства. Людина, яка розпочинає тендерні торги послуг шкільного харчування, має багато чого передбачити, бо змінити умови договору, закладеного як типовий, після початку процесу закупівлі вже не можна. Тож якщо вчасно щось не врахували, а потім пригадали, доведеться скасовувати торги і розпочинати все знову . Або ж, як це часто роблять окремі керівники, перекладати відповідальність за свої помилки на інших.
На прямій лінії чергувала Ольга ГОЙДЕНКО.
