Після завершення збору врожаю розслаблятися городникам ще ніколи, адже на часі обробляти ґрунт. Це сприятиме накопиченню у землі вологи, покращенню доступу повітря, збільшенню вмісту поживних речовин, зменшенню забур’яненості. Перед тим на ділянці ретельно вибирають рослинні залишки та їх корені. Восени найкраще виорати ґрунт на зяб плугом. Якщо такої можливості немає, ділянку треба якнайглибше перекопати. Перед оранкою чи перекопуванням вносять добрива. Виняток становлять легкі піщані ґрунти, які доцільно підживлювати навесні, бо за зиму на таких ділянках поживні речовини вимиваються. Грудки землі, коли перекопують восени, не розбивають.
При осінньому підживленні використовують як органіку, так і мінеральні добрива. В комплексах мінеральних добрив повинна міститись мінімальна кількість азоту, натомість багато фосфору, калію та кальцію. Можна внести на кв. м 40–60 г суперфосфату та 25–30 г калійної солі чи сірчанокислого калію. Корисним буде і хлористий калій (вносять до 100 г на 1 кв. м). Його, до речі, можна вносити лише восени, через вміст хлору, який шкідливий для рослин. За зиму він вивітрюється, а калію в ньому міститься аж до 50–60 відсотків! Тому, в принципі, це дуже цінне добриво. Не можна вносити його разом з вапном, водночас добре поєднується з перегноєм та пташиним послідом. Можна придбати готові комплекси мінеральних добрив для осіннього застосування.
Із органічних добрив хорошою поживою буде деревна зола. Вносять її раз на 3–4 роки по 1–2 кг на кв. м. Частота внесення залежить від культур та родючості ґрунту. Золу не можна змішувати з пташиним послідом та гноєм – це призводить до втрати азоту!
Компост дуже ефективний при осінньому перекопуванні, бо активізує корисну мікрофлору (на 1 кв. м – 3–5 кг).
Свіжий гній вносять від 3 до 5 кг на кв. м раз на 3–4 роки. Перед тим треба продумати, які культури вирощуватимете на цьому місці, оскільки багатьом рослинам така пожива може зашкодити. Добре почуватимуться на ділянці, підживленій восени свіжим гноєм, усі представники гарбузових. Не вносять його одразу під рослини, бо можна спалити корені. Тому краще обрати перегній (2–3 кг на кв. м).
Курячий послід додають раз на 2–3 роки, по 20–25 кг на сотку.
Для зниження рівня кислотності ґрунту можна використати доломітове борошно. Середня норма – 300–
450 г на 1 кв. м.
Сидерати. Їх вважають повноцінною заміною перегною. Поліпшують склад ґрунту та допомагають позбутися деяких хвороб і шкідників ґрунту. Корисно висіяти після збирання врожаю гірчицю, горох, люцерну, конюшину, жито, овес, календулу тощо. Коли підростуть до 10–20 см, їх скошують та загортають у ґрунт.
Торф містить багато органіки і добре утримує вологу. Водночас врахуйте низький вміст у ньому поживних речовин та високу кислотність (у верхового торфу). Вносять по 4–5 кг на 1 кв. м. Для ефективнішого використання торфу його спочатку компостують, додаючи у різних пропорціях гній, гноївку, вапно та інші речовини.
Тирса слугує для розпушення щільних ґрунтів, добре утримує вологу. Поступово розкладаючись, перетво- рюється на перегній.
Особливу увагу варто приділити картопляній грядці. Її восени можна підживити подвійним суперфосфатом (25 г на кв. м), хлористим калієм (15 г на кв. м) та золою (300 г на кв. м).
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
