Грейпфрут у домашніх умовах можна вирощувати. У цієї рослини утворюється потужне деревце заввишки до 1,5—2 м із розкидистою кроною. Тому в кімнатах його вирощують зрідка, лише у великих приміщеннях або зимових садах, офісах, на закритих лоджіях. Мабуть, через це, порівняно з іншими цитрусовими на підвіконнях, грейпфрут побачиш не часто. А може, тому, що гіркуваті плоди не всім до смаку, тож і купують їх менше.
Хай там як, а виростити грейпфрутове деревце в домашніх умовах просто. Листя цієї рослини дуже красиве. Квіти — великі, білі з рожевим відтінком, сильним ароматом, поодинокі або зібрані в китиці. Крупні плоди дозрівають у листопаді. Важливо, що в кімнатних умовах грейпфрутові дерева успішно цвітуть та плодоносять.
Грейпфрут потребує світла, сонця, тепла. Влітку вазон поливають часто, без застою води, взимку рідше, бо рослина у цей час відпочиває. Вода для поливу має бути відстояною та м’якою. А ще рекомендують обприскувати деревце водою кімнатної температури. Підживлюють грейпфрут із весни до осені кожні 2—3 тижні слабким розчином комплексних добрив, оскільки надмір добрив цій рослині не на користь. До заморозків грейпфрут можна тримати просто неба. Взимку переносять у приміщення з температурою 4—6 градусів. Рослину слід берегти від протягів.
Молодий грейпфрут щороку слід пересаджувати у більшу ємкість, а після 5—6-ти — раз на 3—4 роки. Обов’язковий хороший 5—8-сантиметровий дренаж. Найкраще підготувати для посадки суміш із дернової, листкової землі, перегною, торфу та піску(2:1:1:1:1).
За надто сухого повітря у приміщенні або високої температури грейпфрут може скидати листя. Крім того, від сухості або надміру вологи на листі з’являються різні плямистості. Зі шкідників часто уражується щитівками та червоними цитрусовими кліщами. Якщо підійти до вирощування грейпфрута з усією відповідальністю, то взимку йому знадобиться досвічування, оскільки цієї пори світла йому не вистачає. При вирощуванні грейпфрутів важливо різко не міняти їх місце розташування — це може призвести до обпадання листя.
Є різні відомості щодо того, коли грейпфрути, вирощені з кісточки, починають плодоносити. За одними даними, з 4—7 року після посіву. За іншими — не раніше, ніж через 10 років, і це більше схоже на правду,
бо цитрусові у плодоношення вступають пізно. Тому краще прищепити до деревця гілочку з плодоносної рослини. Цвітіння припадає на весну, плоди дозрівають восени. До речі, з англійської слово «грейпфрут» перекладається як «виноградний фрукт». Пояснити це просто, адже плоди ростуть на дереві гронами, як виноград. Цікаво також, що певний час грейпфрутові дерева висаджували лише з декоративною метою. Гіркуваті плоди оцінили не одразу.
Найкращий період для висаджування кісточки у вазон — січень-лютий, одразу після того, як її вийняли з плоду. Кісточку перед посадкою слід очисти від щільного шкірястого покриву, під яким ховатиметься кілька окремих часточок, їх і висаджують. До появи сходів горщик бажано накрити плівкою чи склом. Фахівці вважають найкращими для вирощування з кісточок сорти Дункан або Марш. Також можливе розмноження живцями. Найбільш сприятливий час для живцювання — березень-квітень або червень-липень. Живці беруть завдовжки близько 10 см із 5—7 листочками. Вкорінюють їх у вологому піску під плівкою або склом у теплому приміщенні.
Грейпфрут легко переносить обрізування, тому можна спробувати надати його кроні форму кулі. Формувати її слід починати з першого року. А ще це рослина довгожитель, тож побачити її є шанси навіть у ваших нащадків.
Якщо дочекаєтесь плодоношення, пам’ятайте, що у білій м’якоті плодів, що розділяє часточки, пектину і вітаміну С більше, ніж у них самих. A ще грейпфрути, вирощені в домашніх умовах, майже не поступаються тим, що ростуть у відкритому ґрунті.
