«Чистота — запорука здоров’я!» Це давнє гасло все ще не втрачає актуальності, особливо за нинішнього погіршення стану довкілля, виникнення нових захворювань, як наслідок — ослаблення імунітету загалом у всього людства.
Сприятливе середовище для бактерій і хвороботворних мікроскопічних кліщів — побутовий порох, що, як відомо, складається із часточок ґрунту, будівельних матеріалів, тканин, волосся та відмерлої відлущеної шкіри людини, шерсті домашніх тварин, якщо таких тримають в оселі. Пил і сам по собі може завдати шкоди здоров’ю, потрапляючи на шкіру, слизову поверхню гортані, бронхів, у легені. Разом із часточками пилу повітря переносить дрібних паразитів і збудників захворювань. Ця «суміш» здатна також спричинити алергію й навіть призводити до утворення ракових пухлин.
Тож від побутового пороху слід позбавлятися за допомогою пилососу та вологого прибирання щонайчастіше, бодай 1—2 рази на тиждень. Витирати мокрою ганчіркою або спеціальним приладдям необхідно не лише підлогу, а й меблі та місця, де він може осідати. Пилососити треба тканинні частини м’яких меблів, якщо ж вони накриті чохлами або покривалами, то останні не завадить-частіше витрушувати, прати.
Чистою має бути й сантехніка — раковини, унітаз, ручки кранів тощо. Мити їх спеціальними засобами треба щодня. Якщо в квартирі немає сміттєпроводу, то зазвичай користуються відром. Краще в нього вставляти спеціальні поліетиленові пакети, які легко викинути разом зі сміттям. Окремо варто сказати про так звані біологічні відходи — використані тампони, прокладки, бинти, пластири, шприци, одноразові носові хусточки, серветки тощо. їх віднесено до категорії небезпечних, оскільки можуть стати джерелом зараження. Такі відходи слід складати в поліетиленові пакети, щільно зав’язувати і тільки після цього класти у ємкість для сміття.
Також не треба забувати про регулярну дезінфекцію дверних ручок, вимикачів світла, пультів дистанційного управління, комп’ютерних мишок і клавіатур, телефонних трубок і панелей набору номерів.
Лариса БЕЗЧАСТНА, санітарний лікар.