Перші симптоми грибного захворювання фомоз — поява на поверхні картоплі невеликих округлих западин, що нагадують слід від пальця або від натискання ґудзиком (тому іноді хворобу ще називають «ґудзикова гниль»). Поволі вони збільшуються до 2—5 см і зливаються. Краї плям різко відмежовані від здорової тканини, шкірка над ними напинається, у міру розвитку хвороби може давати тріщини.
Уражена тканина має світло-бурий, злегка сіруватий відтінок і легко відділяється під здорової. На поверхні плям виступають пікніди гриба.
При інтенсивному розвитку хвороби всередині уражених ділянок утворюються порожнини. В ураженій тканині, як і на поверхні виразок, з’являються темно-коричневі утворення — пікніди. В них видно повстяний бруднувато-сірий міцелій гриба. На одній картоплині може бути кілька виразок.
При розвитку фомозної гнилі погіршуються насіннєві якості бульб, гальмується ріст і розвиток рослин, уражене картоплиння передчасно відмирає, знижується врожай. Найбільш шкідливий фомоз при температурі 8—10 градусів. При нижчій і вищій розвиток хвороби вповільнюється.
Збудник уражує також стебла картоплі під час вегетації в полі. Перші ознаки стеблової форми фомозу проявляються у фазі цвітіння рослин. На стеблах утворюються великі довгасті світло-жовті й майже білі білями з чорними точковими пікнідами. В результаті ураження стебла набувають строкатого забарвлення — ділянки здорової зеленої тканини чергуються з бурою ураженою. На момент збирання картоплі кількість уражених стебел зростає. Якщо плями охоплюють все стебло, рослини переламуються.
Крім картоплі, хвороба уражує капусту, моркву, буряк, помідори, ріпу, петрушку, кмин.
Зараження бульб можливе як під час росту й збирання, так і при зберіганні, оскільки уражені бульби є джерелами інфекції для здорових. Вона може передаватися через заражене насіння, рослинні рештки, ґрунт, тару і сховища. У ґрунті збудник зберігається до 3 років. Хворобу також переносять комахи, краплі дощу, вітер. При зберіганні картоплі захворювання проявляється зазвичай за кілька тижнів після збирання врожаю. Пік його розвитку припадає, як правило, на січень—квітень. До весни значна частина уражених бульб згниває.
Заходи боротьби. Необхідно знищувати рослинні рештки. На зберігання закладають лише здорові коренеплоди. Хворі бульби знищують, бо особливо шкідливе захворювання в період зберігання (втрати можуть сягати 25 відсотків). Сховища дезінфікують вапном. Важливо не допускати завезення ураженої хворобою картоплі в інші райони. Не можна садити хвору картоплю. Під час прибирання і транспортування бульб уникайте механічних пошкоджень. Необхідно дотримуватися сівозміни і повертати картоплю на колишнє місце не раніше, ніж через 3—4 роки. Не варто садити картоплю після капусти, помідорів, соняшників, які уражають однакові збудники ряду хвороб.
Важливий також оптимальний режим зберігання (1—3 градуси при 85—90% вологості). Ефективне передпосадкове знезараження фунгіцидами-протруйниками.
Існує також некрозна форма фомозу. На поверхні картоплини вона спричиняє появу дрібних темних виразок різної форми, схожих на фітофторозні. Але уражені внутрішні тканини не мають іржаво-бурого забарвлення, характерного для фітофторозу. Вони жовто-рожеві або темно-помаранчеві.
Часто виразки покривають до чверті поверхні бульби, а іноді всю.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.